Її сміх

Іван Франко

Twój śmiech mię ranił. Grad srebrzystych grotów

Godzi w me serce, jak ogień rotowy

W nieprzyjaciela, i ja płakać gotów

I kląć cię gotów, milczący, nerwowy.

Pochylam głowę i przyśpieszam kroku,

Czuję się chorym, złym i pogardzonym,

I niby sarna z bokiem postrzelonym

Unikam twego widoku.

Написано в р. 1885, досі не друковано.

Твій сміх мене ранив. Град сріблистих стріл

Цілить в моє серце, як ротний вогонь

У ворога, і плакать я готовий,

И клясти тебе готовий, мовчазний, нервовий.

Схиляю голову й прискорюю я крок,

Відчуваю себе хворим, лихим і зневаженим,

І, ніби сарна з боком простреленим.

Уникаю твого виду (польськ.). – Ред

Примітки

Вперше надруковано у кн.: «Літературна спадщина. Т. І. Іван Франко», с. 29.

Подається за автографом (ф. 3, № 232, с. 141).

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 2, с. 396.