Pobożne wzdychanie do teki ministeralnej
JWP Euzebjusza Czerkawskiego
Іван Франко
Wśród ciemnej nocy na ruinach marzeń
Śpiewam – rozbitek zasad i wydarzeń,
A głos mój płynie z wiatrami daleko –
Do ciebie, teko!
Jam ciebie pieścił w myślach mych oddawna!
Tyżeś to miała być przeze mnie sławna,
A ja przez ciebie! Teraz łzy me cieką:
Gdzieżeś, o teko!
Jam się dla ciebie męczył na mównicy,
Nie szczędził Bogu ani djabłu świecy,
Z Rusina Niemiec, a z Niemca Lach tęgi, –
I brałem cięgi.
A dziś, gdyś w takiej lśniła mi bliskości,
Że jedną mową sążnistej długości
Zda się, udałbym cię uchwycić znienacka, –
Dostałem placka.
Bywaj mi zdrowa, ma złota Kolchido!
Wieści ze Lwowa Hiobowe idą,
Że mi odjęto – ach! wymawiam nierad –
Szkolny referat!
Że mię strącono, wzniesiono Gerstmana!
Czemu Gerstmana, nie Zelmana Igła?
Że mi spłatano – o dolo cacana! –
Strasznego figla!
W cóż teraz pójdą me marzenia świetne
O ministerstwo wyznań i oświaty,
Gdy mi ziomkowie – ach łeb sobie zetnę!
Takie szlą baty?
Bo jeśli nie mam ziomków zaufania,
To jakże państwo zaufać mi może?..
Głos mi się zerwał od płaczu i łkania!
Zlituj się, Boże!
Daj tym lwowianom kolkę w same święta,
Może ich ona trochę opamięta, –
A gdy już późno, daj mi, proszę Ciebie,
Tekę choć w niebie!
Примітки
Вперше надруковано в жури.: Нове Зеркало. – 1885. – № 6. – 5 (17) березня. – С. 3, за підп.: Мирон*** Подається за першодруком.
Черкавський Євзебій (1822 – 1896) – у спомині «Як це сталося» Франко характеризує Черкавського як «українця родом, польського шовініста за пристрастю і політика за професією». Черкавський був учителем, а з 1855 – інспектором та референтом шкільних справ у Галицькому сеймі. Також викладав педагогіку у Львівському університеті. Франко слухав його лекції і відгукувався про них як «про тяжке пережовування мертвої книжкової вченості, про це рабське додержання друкованих зразків і словесних формул» (34, 372 – 373).
1898 р. побачив світ літопис життя і діяльності Черкавського, доведений лише до 1870 р. (Див.: Skórski L. Euzebiusz Czerkawski. Jego życie i działalność pedagogiczna. Przyczynek do historyi rozwoju szkolnictwa w Galicyi. Zesz. I. – Lwów, 1898). Франко прорецензував його, подавши розгорнену сильветку постаті Черкавського:
«Русин з роду і один з головних діячів полонізації галицьких шкіл, один із батьків того систему, що спиняє успішний розвій нашої національності у Галичині, не дождався і, мабуть, не дождеться повної і на широкім тлі часу й обставин змальованої біографії. Русини покрили його пам’ять заслуженою погордою <…>.
Інтересний факт: Черкавський у поч. [18]60-х років серед поляків мав славу завзятого германізатора; не лише польські патріоти в Кракові кинулися на нього з палицями та з окриками «Kijem Niemca!» – і у Львові польська молодіж робила йому котячі серенади та вибила вікна. Русини вчасно зрозуміли його ліпше і вважали полонофілом, а опублікована русинами книжка «Die ruthenische Sprach- und Schrift-frage» [«Руська вимова і письмо» (нім.). – Упоряд.] уперве відкрила польській публіці очі, що той ненависний їй ніби германізатор – властиво гарячий поборник інтересів польщини. Сам Черкавський у своїх споминах стверджує, що від часу опубліковання сеї книжки опінія серед поляків почала звертатися на його користь.
Як краєвий інспектор гімназіяльний мав Черкавський славу надмірно острого і вередливого урядника, був пострахом молодіжі й учителів. Як професор університету він не визначався нічим, не мав ніякого впливу на молодіж, був урядником, а не вчителем, та й ученість його була якась мертва, бюрократична. <…> Русини, яких він завзято й систематично поборював і в соймі, і в Раді державній, платили йому за се сердечною ненавистю; мірою її може служити епіграма, зложена з приводу наділення його ордером:
Że Czerkawski krzyżyk dostał,
Nie dziwuj się kmotrze:
Dawniej wisiał łotr na Krzyży,
A dziś krzyż na łotrze»
(Записки НТШ. – 1902. – Т. 48. – Кн. 4. – С. 31 – 32).
Переклад епіграми звучить так:
Що Черкавський отримав хрестик,
Не дивуйся надто, куме:
Раніше висів розбійник на хресті,
Нині – хрест на розбійникові (польськ.). – Упоряд.
JWP – jaśnie wielmożny pan.
Микола Легкий
Подається за виданням: Франко І.Я. Додаткові томи до зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 2008 р., т. 52, с. 148 – 149 (текст), 834 – 835 (примітки).