Автограф № 214

Іван Франко

Ой, зле, сусіде! Лихо нам, свату!

Тяжко на світі дихати вже!

Чув ти? На нашу бідную хату,

Кажуть, страшная змора іде!

Десь появились злі нігілісти…

Кажуть, неначе вни-то хотять

Русь нашу матір з кашею з’їсти,

Перевернути весь старий лад!

Все-ді поставлять горі ногами:

Хлопці будуть-ді вчителя вчить,

А як не вміє, далі різками,

Як він їх досі, стануть лупить.

Парафіяни службу муть правити,

Піп буде бити поклони сам,

А зате мусить церков поставити

І ще довкола звести паркан.

Також податки буде платити

Не хлоп державі, але вона

Хлопові, – має всіх си живити,

Сіять, орати й жати сама.

В суді засядуть хлопи й міщани,

Тії судити стануть панів;

Не арештантів поліціяни,

Муть пильнувати, так як велів

Досі закон наш, но арештанти

Поліціянів! Злодій краде,

А як властивець зловить го, – stante

Pede в арешт го злодій веде.

Примітки

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 1, с. 348 – 349.