34. «Як я ненавиджу вас, ви машини…»

Іван Франко

Як я ненавиджу вас, ви машини,

Що трете кості, рвете серце в грудях,

Вбиваєте живую душу в людях

І потім кажете: «Що ж, ми не винні!

Нас на такі заведено пружини,

Ми мусимо! В самих не раз вся суть, ах,

Бунтується… Та що робить! Не будь, ах,

У нас тих пут, становища, родини»…

Як я ненавиджу вас, добрі, щирі,

Що служите неправді, підлоті –

Чи служите у злій, чи в добрій вірі!..

Ні, ті, що в добрій вірі служать, ті

Ненависні мені в найбільшій мірі,

Як на рабі тім пута золоті.

9 сент[ября] 1889

Примітки

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 1, с. 167 – 168.