33. «Росіє, краю туги та терпіння…»

Іван Франко

Росіє, краю туги та терпіння,

Чи ж не такий ти час проходиш нині?

В тривоги й самолюбія пустині

Позабивались старші покоління,

Тремтить вся сила краю, як заклята,

А тим часом на лютий бій за волю

Летять малії діти-голуб’ята,

Кістьми лягають у сніжному полі.

Росіє, краю крайностів жорстоких!

Твій витязь Святогор дріма в печарі,

Козацька воля спить в степах широких,

А дівчина-голубка на бульварі

Платком, а не лицарською трубою

Сигнал дає до кроволиття й бою.

13 сент[ября] 1889

Примітки

дівчина-голубка – 1 березня 1881 р. Софія Перовська так подала знак Ігнатію Гриневицькому кинути бомбу в карету імператора Олександра 2-го.

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 1, с. 167.