13. «Я нелюд! Часто, щоб зглушить…»

Іван Франко

Я нелюд! Часто, щоб зглушить

У серці люту муку,

Я чистий образ твій убить

Здіймав проступну руку.

Я з вулиці болото брав,

Каміння кременисте

І кидав ним у образ твій,

В лице твоє пречисте.

Я мов безумний лютував,

Мов п’яний у нетямі,

Хоч чув, що власне серце рвав

Злочинними руками.

Та як минув скажений дур,

Я чувсь брудний, недужий,

А образ твій яснів з душі,

Мов сонце верх калюжі.

Примітки

Вперше надруковано у кн : «З вершин і низин», 1893, с. 100.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 2, с. 130 – 131.