До корабля

Квінт Горацій Флакк

Переклад Івана Франка

(Ода, І, 14)

Судно! Чи знов нові вітри на море

Тебе несуть? Що чиниш? О, засядь

В пристані кріпко! Чи ж не бачиш,

Що без весел боки твої?

Що машт надломаний вже бистрим Югом,

Тріщать жердки вітрил і без линвів

Чоло ледве опертись може

Чимраз грізнішим вже валам?

Не маєш ти вітрил цілих, не маєш

Богів, щоб знов їх звать в тяжкій біді!

Хоч як ти там, понтійська сосно,

Лісів вродливая красо,

Хвались ім’ям і родом безхосенним,

Моряк тривожний барвній кліті тій

Не вірить. Стережись, сли вітру

Іграшкою не хочеш буть.

Судно, недавно болю мій тривожний,

Тепер тяжка турбото й туго! Ей,

Пильнуйся моря, що блискучі

Циклади вколо облива!

Примітки

До корабля – «Das Staatsschiff». – Römische Lyriker, Übersetzt von Jakob Mählo, Leipzig, Verlag des Bibliographischen Instituts, c. 3 (ІЛ, № 207).

Вперше надруковано у кн.: «Взори поезії і прози для п’ятої класи ц[ісарсько]-к[оролівських] шкіл середніх. Уложив д-р Константин Лучаковський», Львів, 1894, с. 135 – 179.

Автограф невідомий.

Подається за першодруком.

Це переклад 14-ї оди першої книги од «Carmina». В латинському оригіналі оди йдуть без назв. У деяких виданнях ода має назву «До корабля», оскільки під кораблем поет розумів Римську республіку в часи загострення політичної боротьби.

…не маєш богів… – Статуї богів на кормі корабля нібито обороняли ного від небезпеки.

…понтійська сосно… – Мова йде про південне узбережжя Чорного моря.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 394.