До моєї книжки
Квінт Горацій Флакк
Переклад Івана Франка
(Лист, І, 20)
Здається, книжечко, до Януса й Вертумна
Ти зиркаєш; бажала б, знай, стояти
На продаж в окладні, що, Созиїв руками
Красно вигладжена, блищить.
Не любиш ти замків, не любиш ти печаток,
Що лиш встидливим милі; ти зітхаєш,
Що лиш декому тя показую, хвалиш
Широку публіку. Не так тебе ховав я.
Іди ж, куди наперлася іти,
Раз вийшовши, вже вороття не буде!
Не раз зітхаєш: «Що вчинила-м бідна?
Чого забагла?» – як тя хто зневажить.
І знаєш ти, що в кут тебе упруть,
Коли твій пан, наївшись, спочиває.
Бо сли не помиляється віщун,
Гнівний за всі гріхи сеї, то Рим
Цінитиме тебе, аж поки молодість
Не промине твоя. Та як, пом’ята
Під дотиком юрби, кальною станеш,
Підеш ти мовчки молям на снідання,
Або до Утіки втечеш, або в Ілерду
Пошлють тебе в пакунку. Посмієсь
Той, що тя впоминав, котрого ти
Не слухала; отак, як той прохожий,
Що непослушного осла в гніві
З скали зіпхнув; бо й хто ж би мучився
Когось спасать проти його охоти?
І се ще жде тебе: дітей азбуки вчити,
Аж поки десь в глухому закоулку
Шиплява старість не приб’є.
А як тобі тепленьке сонце
Багато припровадить слухачів,
То розповідж, що син я лібертина.
В худих достатках геть понад гніздо
Широко крила розпустив; оскільки
Шляхотного замало в мене роду,
Остільки більше чесноти надбав.
Найстаршим в Римі був я до вподоби
В війні й спокої; зростом невеличкий,
Посивів передчасно, радо грівсь на сонці,
До гніву скорий та й до перепросин.
А якби хто тебе спитав про вік мій,
Най знає, що сповнилося мені
Чотирикратно по одинадцять груднів,
Тоді, як Лоллія товаришем став Лепід.
Примітки
До моєї книжки – «An mein Buch». – Römische Lyriker, с. 55 – 53 (ІЛ, № 207).
Вперше надруковано у кн.: «Взори поезїї і прози…», с. 185 – 186.
Автограф невідомий.
Подається за першодруком.
Переклад останнього (20-го) послання (у І. Франка – лист) першої книги послань «Epistolae».
Вертумн – римський бог, що керував змінами пір року.
Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 399 – 400.