Із жартів

Пауль Шербарт

Переклад Івана Франка

Галабурдник

Блаженні сторожі моральності тільки що повставали з могил і радісно витали один одного на добрий день, – коли, втім, луснув перун у здорового дуба, а грім затрусив усіма небесами.

Але се ще були байки! Бо отсе в тій самій хвилі встав із гробу ніколи не побіджений генерал Гонке і почав виговорювати такі страшні речі про значення свободи, що блаженні сторожі моральності щодуху повлазили знов у свої старі гроби.

А Гонке порозбивав усе на камуз – землю і всі небеса.

– Свобода! – ревів він, як сто тисяч гармат.

Але того реву не було вже кому слухати, бо всі небеса з усім, що належало до них, уже не існували. Гонке стояв у пустому просторі.

Він дивувався дуже, але се не помогло йому нічогісінько.

Що пропало, того не вернеш!

Ніщо не може так багато зруйнувати, як рев про свободу. Всі небеса з усім, що належить до них, він попросту вбиває.

Бо свобода не бажає собі нічого більше, як – нічого.

Гонке! Жаль мені тебе! Де ти тепер?

Гонке і сам, певно, вже не жиє.

О Гонке! Генерале Гонке!

Червоний як рак

На великих парадних сходах стояв пан – і раптом почав застановлятися над самим собою.

Він пообзирав себе і побачив, що все на ньому червоне – ракового кольору.

– Що се? Чи я варений рак?

Такі слова висковзлися з уст пана, що застановлявся над самим собою.

– Добре, – промовив він далі, – але в такім разі всі мусять поробитися червоними раками!

І він пішов у свою високу палату і хотів перемінити всіх своїх приятелів.

Але се не вдалось йому.

Примітки

Вперше надруковано: ЛНВ. – 1899. – Т. 6. – Кн. 5. – С. 227. Автора оригіналу зазначено: Із жартів Павла Шербарта. Після цього тексту добірку перекладів підп.: З німецького переклав І. Ф.

Передруковано у вид.: Франко І. Твори: У 30 т. – Т. 29. – Кн. 2. – С. 82 – 83.

Подається за першодруком.

Шербарт (Scheerbart) Пауль (псевдонім Bruno Küfer (Бруно Кюфер); 1863 – 1915) – німецький прозаїк і поет, наприкінці життя належав до кола ранньоекспресіоністичного часопису «Штурм». Помер від фізичного знесилення на знак протесту проти Першої світової війни.

Як письменник П. Шербарт стояв осторонь літературних напрямів зламу сторіч. Написав 30 книг, де зобразив фантастичні, утопічні, сатиричні та казкові світи, сам ілюстрував їх. Місце дії його творів часто незвичне. Славу здобув, написавши «роман астероїдів» «Лесабендіо» (1913). «Космічна» фантастика й гумористика письменника сформувалися під впливом орієнтальних казок і романтизму. Висвітлюючи соціальні проблеми, він водночас критикував раціоналізм натуралістів, мілітаризм та філістерство епохи вільгельмінізму. Кредо письменника – «єдиний порятунок – у фантазії». Найвідоміші твори: «роман місяця» «Велика революція» (1902), «Раккокс, більйонер» (1890), «Клариса Мюнхгаузена» (1906).

Лариса Цибенко, Андрій Франко

Подається за виданням: Франко І.Я. Додаткові томи до зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 2008 р., т. 51, с. 189 – 190.