«Веснянії пісні…»

Іван Франко

Веснянії пісні,

Веснянії сни,

Чом так безутішні,

Безвідрадні ви?

Чи для вас немає

Зелені в лісах,

Чи для вас не сяє

Сонце в небесах?

Чи для вас весела

Квітка не цвіте,

Що лиш вбогі села,

Людський біль здрите?

Ох, живі діброви,

Ясний сонця світ,

Лиш життя, любови

В людських душах ніт!

Втішно птиця лине,

Гамір, співи, крик…

Тільки бідний гине

З голоду мужик.

Цвіти серед поля

Долом і горов –

Тільки тьма й неволя

П’є народну кров.

Краще б то для моди

Заспівати, бач,

Про красу природи,

Ніж про людський плач.

Але не для моди

Се співаю я,

То й сумна виходить

Пісенька моя.

1882

Примітки

Вперше надруковано в журн. «Світ», 1882, № 8–9, с. 345, під назвою «Веснянка». Збереглися чотири автографи: № 211, с. 28 – чернетка вірша, датована 3. VIII 1882; № 548, с. 3, має заголовок «Веснянка, VII», датовано так само 3. VIII 1882; за цим текстом, мабуть, зроблено публікацію поезії; № 226, с. 7, значиться як 12-й вірш рукописної збірки, датований 13.VII. 1882; № 227, с. 2–13-й вірш рукописної збірки, дата – 1881.

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 1, с. 33 – 34.