30.11.1880 р. До Ф. К. Вовка
| Львів | 30. XI 80 |
Дорогий добродію!
Спасибі за Ваш лист, жаль тільки, що мій один пропав, – ну, та годі. У Відні є Остап, тільки де він, не знаю. А я Вам даю адрес Коса, то Ви до нього прямо навідайтесь, а він Вас проведе, куди Вам буде треба. Адрес такий: Andrey Kos, VIII Laudongasse, 16, 2. Stiege, 2. Stock, 26. Я сей час нині перекажу му наперед о Вас.
Простіть, що я, може, засміло та беззглядно просив о поміч для нашої газети; у мене зовсім не було на думці обижати кого-небудь абощо; я тільки, не знаючи, хто там є у Румунії, думав, що є наших більше, то тому й писав. Не сердьтесь за мою гарячку – чоловік бажав би, щоб раз почався який живіший рух у нас, – то не раз і дурницю скаже або й зробить. У нас, впрочім, газета зможе, бачиться, існувати й при таких силах, які є досі: своїх зголосилося охочих до складок около 40, а з боку обіцяно 150 р. на рік, – на такий невеличкий розмір, який ми задумали, сього, чень, буде досить, – а й передплатники, чень, деякі найдуться. А за се, що Ви пописали листи, Вам щире спасибі, а й за те також, що обіцюєте праці свої слати.
Газета наша буде призначена для людей, дуже мало вміючих, себто для молодежі і мужиків. Особливо в наукових статтях ми бажали б писати як мож популярніше і задля того виключаємо всякі переводи, а хочемо розказувати все по-свому. Конечно, згляди тутешньої цензури не позволяють говорити, н[а]пр., в ділах економічних та політичних, все так, як би нам того хотілося, тож ми в тих ділах будем мусили заходити з боків, говорити спершу про діла менш важні і менш дразливі (н[а]пр., про історію грошей, теорію людності, історію селянства і т. д.), а більше місця зато даватимем вістям статистичним про теперішнє життя люду та статтям по біології, історії культури і антропології. Отут-то би й Ваша стаття по Тейлору придалася. Се все, здається нам, були б питання цікаві і для інтелігенції і для мужика. А вже більше для молодежі, для заохоти до праці була б хроніка нових явищ в науці, критика і бібліографія – ті частки разом займати будуть зовсім невелике місце. Також невелике місце (найбільш 1/3 об’єму) займати буде белетристика, повісті та вірші.
Думаю, що Ви згодитесь з тим програмом. Впрочім, отсе Ви пишете, що будете небавом у Відні, – то там побалакайте ширше з віденцями. Вони тож входять в редакцію, і до них належить самий важніший відділ – економія і статистика. Якби Ви мали яку замітку, то напишіть, і ми радо приймем Вашу раду. А якби, їдучи у Відень або з Відня, Ви могли бачитись зі мною, то звістіть, де і як, – хоть би й на вокзал, то вийду.
Прощайте! Ваш Ів.
Примітки
Вперше надруковано: Літературна спадщина. Т. 1. Іван Франко. К., 1956 р., с. 393 – 394. Подається за автографом – Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка НАНУ, відділ рукописів, ф. 3, № 957.
Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 48, с. 259 – 260.