25.11.1891 р. До Олени Пчілки

Вельмишановна пані!

Оля розписалася і лишила мені небагато місця та й небагато справ до обговорення. Мені хотілось би витолкувати Вам поперед усього те місце в моїм листі до Олі, котре Вас так неприємно доткнуло. Може, я виразився там надто лаконічно, але думка моя була зовсім не така, як Ви собі толкували. Їхати до Києва у мене був інтерес, потроху мій, а головно дядьків, і для поїздки туди варто було мені старатися о відпустку з редакції «Kurj[era] Lw[owskiego]», котра тоді була дуже бідна співробітниками. Коли ж показалося, що їхати в Київ мені не можна, то я для своєї особистої приємності не вважав можливим покидати редакцію і їхати до Колодяжного, хоч Ви самі знаєте, як приємно провів я там тиждень часу, про котрий і досі з радістю згадую.

Щодо видання віршів Лесі Українки, то я радо готов узятися за нього і зробити його швидко своїм коштом у «Літ[ературно]-наук[овій] бібліотеці» або й осібно в більшім форматі. Закроюється тут у нас видання «Антології європейських поетів» осібними книжками; видаватиме її «Акад[емічне] братство». Звісно, наші сили не позволяють нам уложити відразу план цілого видання і виконувати його в певнім порядку і в означених речінцях. Приходиться друкувати те, що є готове.

На першу книжку йде вибір політичних віршів Г. Гейне (та й пощастилося йому сього року!), а іменно «Deutschland», «Disputation», «Spanische Atriden», дещо з «Romancero» і т. ін. в моїх перекладах. На другу книжку хотілось би набрати вибір з Віктора Гюго; у мене є дещо поперекладуване з «Châtiments», а коли б панна Леся згодилася дати туди своїх «» і перекласти ще дещо з «Légendes des siècles» або інших збірок, то ми могли би зложити гарну книжечку, а оригінальні вірші могли б рівнобіжно друкуватися осібно і, певно, зробили би більше суцільне враження, ніж коли б були помішані з перекладами.

На всякий спосіб я прошу панну Лесю присилати якнайшвидше, що у неї є, і заразом план її книжки, т. є. порядок, в якім вона бажала би бачити уложені свої вірші, а ми вже тут найдалі з новим роком розпочнемо друк. А о переклади з Віктора Гюго ще раз прошу.

Прийміть, шановна пані, щире запевнення, що Вас глибоко поважаю. Заразом засилаю в[исокоповажаному] Петрові Ан[тоновичу], Лесі і всій Вашій сім’ї низенький поклін.

Ваш покірний Іван Фр.

М[ихайло] П[етрови]ч не пише нічого докладно, тільки коротесенькі картки, в котрих просить о виписки для свого Едіпа. Дай бог, щоб йому було ліпше.

Примітки

Вперше надруковано: «Літературний архів», кн. 3-4. Харків, 1930, с. 308 – 309 (публікація І. Ткаченка).

Датується за одночасно надісланим листом О. Франко до Олени Пчілки.

Подається за автографом (ІЛ, ф. 3, № 115).

Оля розписалася… – Йдеться про лист О. Франко до Олени Пчілки від 25 листопада 1891 р. (ІЛ, ф. 28, № 1436).

…те місце в моїм листі до Олі, котре Вас так неприємно доткнуло. – В листі до О. Франко від 31 серпня 1891 р. І. Франко зазначив, що оскільки до Києва йому їхати не можна, немає потреби заради відвідання Ковеля й Колодяжного переїжджати австрійсько-російський кордон.

Щодо видання віршів Лесі Українки… – Олена Пчілка просила видати окремою збіркою вірші Лесі Українки. Заходами І. Франка збірка «» вийшла у Львові 1893 р.

Закроюється тут у нас видання «Антології європейських поетів»… – Йдеться про намір І. Франка випустити серію перекладних збірок в ювілейній серії «Академічного братства». Цей план було здійснено лише частково.

…вибір політичних віршів Г. Гейне… – Гейне Г. Вибір поезій. Переклав і пояснив І. Франко. Львів, 1892. Зберігається в бібліотеці І. Франка, № 1000. «Deutschland» – поема «Німеччина. Зимова казка», «Disputation», «Spanische Atriden» – вірші «Диспут», «Іспанські Атріди» із збірки Г. Гейне «Романсеро».

…пощастило йому сього року!.. – Йдеться про згадане вище видання і підготовлювану збірку перекладів Лесі Українки та М. Славинського « Генріха Гейне. Переклад Лесі Українки та Максима Стависького. Передмова Олени Пчілки», Львів, 1892. Зберігається в бібліотеці І. Франка, № 1000.

…на другу книжку хотілось би набрати вибір і Віктора Гюго… – Це видання здійснити не вдалося.

…у мене є дещо поперекладуване з «Châtiments»… – Мається на увазі збірка В.Гюго «Les châtiments». На той час І. Франко зробив з неї переклади «Nox» та «Що таке штука?», звертався до неї пізніше.

…дати туди своїх «Бідних людей»… – Леся Українка переклала вірш В.Гюго «Les pauvres gens» («Народ» 1891, № 10 – 12).

…перекласти ще дещо з «Légendes des siècles»… – З цієї збірки В. Гюго Леся Українка не перекладала. І. Франко згодом переклав з неї вірш «Вулкан Мокатомбо».

…в[исокоповажаному] Петрові Антоновичу… – П. А. Косачу.

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 49, с. 309 – 310.