14 – 15.11.1891 р. До М. П. Драгоманова

Вельмишановний добродію!

Сьогодні одержав Вашу картку і спішу написати Вам декілька слів. З картки бачу, що Ви знов за науковою роботою, значить, трохи здоровіші? Я не буду Вам описувати, яке важке враження зробила на нас усіх відомість про Вашу тяжку слабість. Вірити не хотілося, щоб вона могла віщувати нам велику, незаміниму страту, – і досі вірити сьому не хочеться і подумати страшно, що було би з, нами всіма, якби у нас не стало Вашого ясного та розумного слова, котре в критичних моментах вказує нам усе ясну та пряму дорогу. Читаючи Ваші неоціненні «Чудацькі думки», жахаєшся тої мислі, щоб се могло бути, як Ви кажете, Ваше «політичне насліддя».

Не знаю, чи Яросевич і Окуневський писали Вам докладно про свої подорожі по Україні. Враження, які вони відтам повивозили, а особливо з Києва, дуже важкі. В Києві народ тим і живе, що тремтить, а господь зна чого. Громада, мабуть, зовсім не сходиться, між трійцею Жит[ецький], Трег[убов], Наум[енко] а Антон[овичем] велика ворожнеча, а Кон[иський], оскільки видно з оповідань Ярос[евича], став зовсім щоденним гостем у жандарма Новицького. Ярос. оповідав один інтересний факт, як Кон. сам зловився на тому, що комунікує жандармам факти, котрих вони не знають. Я розказав би Вам сей факт, та боюся перепутати деталі, ліпше зажадайте від Ярос., щоб Вам розказав, коли Вам се інтересно.

Я перейду тільки до здобутків їх поїздок. Ковал[евський] переслав П[авли]кові з обіцяних йому на життя 120 руб. (здається) і мені з обіцяних за мою роботу в «Народі» п’ятсот руб. – 200 руб. з приказом узяти собі ще й тих 100 руб., котрі в маю б[іжучого] р[оку] прислані були на «Народ» Вашою сестрою і котрі, звісно, давно видані. Я, звісно, з сих 200 руб. нічого не візьму для себе, а надіюсь продержати ними ще хоч 3 н[оме]ри «Народу» та сплатити трохи давнього довгу, котрий усе ще висить на нас в сумі звиш 200 гульд[енів].

З нової організації «Народу» вийшло таке, що адміністрація, котрої спекався П-к, впала на мене. Поки що вона не чинить мені великої трудності, побачимо, як буде дальше. Я принаймні чуюся спокійним, коли за кожний н-р можу заплатити в друкарні і за експедицію.

Я дуже рад, що останні н-ри «Народу» Вам подобаються. Певна річ, рубрики виглядають негарно, так, як сині лінії на дітських зошитах до писання, але мені видаються вони пожиточними і потрібними для нас, недисциплінованих галичан, являються таким, трохи аляповатим memento, щоби не розбігатися по бокам, а йти дружно бік о бік. А статті, прислані збоку, все можуть найти місце чи в рубриках, чи й поза ними.

Далі прислав Ковал. 200 руб. на видання Ваших політичних пісень. Гроші ті лежать у мене. Що з ними робити?

Коли б можливо було друкувати «Пісні» у Львові, то було б добре, бо хоч дещо розійшлось би в Галичині, ну, та се залежить від Вас. В усякім разі я жду Вашого показу, куди послати ті гроші.

«Wisłu» я надіюсь Вам вистарати і вислати на днях разом з Дідеріхсом, котрого найшов. Натомість просив би Вас, коли у Вас в Вашій або публічній бібліотеці є Wander – «Sprichwörterlexikon», позичити його мені для впорядкування моєї збірки приповідок. Я вже розложив їх по Stichwort’ам, лишилося ще стягти докупи варіанти, поприписувати значення і пояснення, до котрих я хотів би втягти якнайобширніший фольклорний матеріал наш (повірки, казки, анекдоти і т. ін.) і порівнячий. Матеріалу дещо трохи маю зібраного, а на повноту не маю претензії; kiep ten, kto daje więcej, niż może. А хто видрукує таку книжку, про се вже й думати перестав, – побачимо.

Чи в Вашім матеріалі про Едіпа є стара датська пісня: «Der unrechte Bräutigam» (Wilhelm Grimm – Altdänische Volkslieder)? Коли нема, то можу Вам написати.

Чи є у Вас які праці про «Книгу о сімох мудрецях»? Недавно читав я бібліографічну працю Мурка «Das Buch der sieben Weisen bei den Slaven» і при тій нагоді прочитав саму книгу в польськім перекладі. Як се Ви в своїй статті про печену дитину пропустили останню повість тої книги, де є епізод дуже похожий на «Amis et Amyles»?. А варто би обробити сю книгу трохи докладніше, особливо з поглядом на її вплив на нашу усну словесність. Я радо взявся б до сеї роботи, коли б тільки зібрати важнішу літературу.

Як, властиво, стоїть діло з Вашим опрацюванням історії южноруської літератури? Чи у Вас є деякі частини сеї праці готові (не говорю о спеціальних монографіях), і чи маєте пороблені які виписки з матеріалу книжного (стара література), і чи взагалі думаєте братися до виконання свого колишнього широкого плану?

Я думаю, що після Огоновського конче треба забратися до зладження більш наукової історії нашої літератури. Особливо перший її том є зовсім скандальний, а не менше скандальний буде, я думаю, том останній – усна словесність. Чи не можна би нам як-небудь зложитися на таку роботу, так щоб Ви взяли на себе вступну часть і усну літературу, а я книжну, аж до Котляревського. Я відложив би в такім разі набік усяку іншу роботу (покінчивши те, що позачинане), зладив би і переслав Вам детальний план цілої своєї часті, а відтак випрацьовував би його, порозуміваючись з Вами.

Я дуже добре знаю, як багато мені бракує до того, щоб написати справді добрий науковий підручник, та думаю, що при Вашій помочі все-таки зробив би дещо ліпше від Огоновського, не говорячи вже про Вашу часть, котра, певно, була би замітним фактом у слов’янській науці. Я щиро бажав би, щоб Ви найшли час і силу взятися до сеї роботи.

Про «Зорю» я говорив у друкарні, – кажуть, що вислали Вам. П-к лежить хворий. Інфлюенца його покинула, та зате мучить невралгія. Я також 2 тижні пролежав на інфлюенцу, а властиво, на поганий кашель. Осмілююсь пригадати Вам II, III і IV томи Вашого «Сборника», котрий Ви обіцяли мені прислати, і Вашу фотографію. «Швейцарію» швидко зачнемо друкувати.

Ваш Ів. Франко.

Примітки

Вперше надруковано: Матеріали для культурної й громадської історії Західної України, т. 1, Листування І. Франка і М. Драгоманова. К., 1928, с. 367 – 369.

Подається за автографом (ІЛ, ф. 3, № 1420).

…одержав Вашу картку… – листівка М. Драгоманова до I. Франка від 31 жовтня 1891 р. за ст. ст.(Матеріали, с. 366 – 367).

Читаючи Ваші неоціненні «Чудацькі думки»… – Праця М. Драгоманова «Чудацькі думки (Листи на увагу мудрим людям через редакцію «Народу»)» друкувалася в журналі «Народ», 1891, № 7 – 24.

…на виданнях Ваших політичних пісень. – Йдеться про продовження впорядкованої М. Драгомановим збірки «Політичні пісні українського народу XVIII – XIX ст.» (ч. І, розд. 1, Женева, 1883; ч. І, розд. 2, Женева, 1885).

«Wisłu» я надіюсь Вам вистарати… – Це відповідь на прохання М. Драгоманова в листі від 31 жовтня 1891 р.

…Wihelm Grimm – Altdänische Volkslieder? – Збірку стародатських пісень упорядкував німецький філолог і фольклорист Вільгельм Грімм (1786 – 1859). Зберігається в бібліотеці І. Франка, № 85.

…«Книга о сімох мудрецях» – поширена в давніх європейських літературах збірка перекладних повістей. Згадуваний І. Франком польський переклад її «Historya о siedmiu mędrcach», Nowy Sącz, 1886. Зберігається в бібліотеці І. Франка, № 2863.

…бібліографічну працю Мурка… – Йдеться про працю чеського і словенського філолога Матія Мурка (1861 – 1951) Murko М. Das Buch der sieben Weisen bei der Slaven. – «Sit zungsberichte der kaiserlichen Academie der Wissenschaften. Philologisch-historische Klasse», B. X, 1890. Зберігається в бібліотеці І. Франка, № 1521.

«Сборник» – наукове видання «Сборник за народни умотворения, наука и книжнина» (Софія). Зберігається в бібліотеці І. Франка, № 1460 – 1465.

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 49, с. 306 – 309.