Василь Щурат. Замітки до поеми Тараса Шевченка «Чернець»

Іван Франко

(Передрук з «Діла»). У Львові, 1894

Праця над детальним вияснюванням творів Шевченка поступає чимраз далі. Майже рівночасно появилася обширна праця д-ра О. Колесси про вплив Міцкевича на Шевченка (про неї скажемо в слідуючій книжці) і невеличка праця Щуратова. Шевченкова поема «» цікава не з одного погляду; під зглядом артистичного оброблення вона одна з найкращих Шевченкових п’єс, а й під зглядом психології вона вельми цікава. Коли правда те, що звичайно приймається і що без дискусії приймає й д. Щурат, що ся поема написана вже в Орській кріпості 1848 р., то се був би документ незвичайно бодрого та смілого настрою його духа, яких в його «невольницьких» творах не стрічається більше.

Д[обродій] Щурат не вдається в аналіз сього психологічного підкладу поеми, хоча й стверджує її переважно суб’єктивний характер; на такий аналіз повинен був навести його сам вступ поеми, де Шевченко відразу ставить себе немов як сучасника, як свідка-самовидця описуваних подій («У Києві на Подолі братерськая наша воля»).

Д. Щурат згадує вправді і доказує досить вірно, що Шевченко мусив чути аналогію між своєю долею і долею Палія, а Палієві ідеали вважав і своїми, та тут варто було не тільки вказати ідеали історичного Палія, але вникнути глибше в те, що д. Щурат називає ідеалізацією паліївщини у Шевченка, т. є. виложити, як саме розумів Шевченко сі Палієві ідеали.

Впрочім, надто високих вимог до праці д. Щурата ставити не можна; він хотів дати тільки «Замітки», а дав дещо більше: історичну і народну (пісенну та легендову) основу Шевченкової поеми він показав добре (для повноти варто було б узгляднити й працю А. Ролле «Bunty Palejowe»), виказав, що в своїй концепції Палія Шевченко не держався докладно ані історії, ані легенд народи их, що заставив Палія кінчити свій вік у монастирі, не згідно ані з історією, ані з традицією, заставив його жити аж до часу, коли Петро велів гонити українців на канальні роботи, т. є. до 1716 р.

Вказав також д. Щурат зв’язок між піснями народними з Шевченковою поемою: варто б ще додати, що ефективний стих «Ой високо сонце сходить, низенько заходить» узятий Шевченком живцем із народної пісні про Палія. В усякім разі праця д. Щ[урата] являється цінним причинком до пояснення творів Шевченка, тим ціннішим, що свобідна від усяких самовільних догадок, від усякого алегоризування та філософування, котрим досі часто грішили інтерпрети Шевченка.

Примітки

Вперше надруковано в журн. «Житє і слово», 1894, т. 2, кн. 6, с. 482, за підписом І. Ф.

Подається за першодруком.

Щурат Василь Григорович (1871 – 1948) – український літературознавець, фольклорист і поет.

праця д-ра О. Колесси про вплив Міцкевича на Шевченка… – Йдеться про книгу О. Колесси «Шевченко і Міцкевич. Про значення впливу Міцкевича в розвою поетичної творчості та генезі поодиноких поем Шевченка. Порівнююча студія». Львів, 1894.

…невеличка праця Щуратова. – Йдеться про статтю В. Щурата «Замітки до поеми Т. Шевченка «Чернець» («Діло», 1894, № 143 – 149).

Ролле Антоній (? – 1894) – лікар з Кам’янця-Подільського, під псевдонімом «Doktor Antoni» писав історичні нариси та оповідання.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1981 р., т. 29, с. 271 – 272.