«Очей твоїх небесна перепона…»

Вільям Шекспір

Переклад Івана Франка

Очей твоїх небесна перепона,

Не переперта земними словами,

Звела м’я; світ сей не суддя над нами,

Бо я го зрікся, щоб тобі служити сповна.

Я зрікся женщин і всіх злуд облесних,

Но ти богиня, – чи й тебе зрікатись?

Лиш земних ласк я зрікся, не небесних, –

Як ти мні ласкава, то я не винуватий.

Зарік мій був лиш повів, мла неспинна.

Ти, гарна зірко, сли краса твоя

Прогнала млу, то ти тут всьому винна.

Бо ти зламала мій зарік, не я!

А хоч би й я! Не мав умнішої я пути,

Як лиш зламать зарік, щоб рай такий здобути.

Примітки

Переклад цього сонету В.Шекспіра додано до листа І.Франка до О.Партицького від 20.12.1882 р.

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 48, с. 338.