IV

Переклад Івана Франка

Минуло чимало днів після сього. Одного разу бик увійшов до гарему, дійшов до місця, де була улюблена, і почав до неї говорити, мовлячи: «А бачиш, я таки жию?» Вона мовила до нього: «А хто ж ти такий?» Він мовив до неї: «Я – Бітіу! Ти намовила Фараона, щоби велів зрубати Акацію, під котрою була моя домівка, так щоб через тебе я не міг жити, аж бач, я таки жию, я перемінився в бика!» Улюблена дуже-дуже злякалася тих слів, які сказав їй муж. Він вийшов з гарему, а Фараон прийшов провести з нею щасливий день. Вона обідала разом з Фараоном, і Фараон був для неї дуже-дуже ласкавий. І вона мовила до Фараона: «Присягайся мені на Бога, скажи: "Все, що ти скажеш, я вислухаю для тебе!"» Він заприсягся вислухати все, що вона скаже, а вона сказала: «Дай мені з’їсти печінку з отсього бика, він і так ніколи ні до чого доброго не здасться». Так вона сказала.

Фараон дуже-дуже засумувався тими її словами, а його серце дуже-дуже заболіло. Та коли на землі засвітало і зробився другий день, відправлено великий празник з жертвами на честь бика, а тоді Фараон вислав одного з перших своїх прислужників, щоби казав зарізати бика. Та ось, коли його зарізано і коли слуги несли його на плечах, він стрепенув ще раз карком, а з нього присли дві краплі крові і впали на дві великі ступні фараонові, одна з одного боку великої брами фараонової, а друга з другого боку. А з тих крапель крові виросли два великі персики [Персик (Mimusops Schimperі) абрикосове дерево було в старім Єгипті посвячене Озірісові.], оба незвичайно хороші. Пішли слуги і сказали Фараонові: «Велике чудо для Вашого Величества». Фараон дуже сим утішився, а з ним і увесь Єгипет, і Фараон звелів складати персикам жертви.

Минуло чимало днів після сього. Фараон вийшов за браму з лазурового каменя. На його шиї був вінок з різнородних квіток. Він їхав на пурпуровім возі і вийшов із царської палати, щоби побачити персики. Улюблена їхала возом в парокінь обік Фараона. Фараон усів під одним персиком, улюблена сіла під другим. А коли вона сіла, персик почав говорити до своєї жінки: «А, зраднице! Я – Бітіу і живий наперекір тобі. Ти намовила Фараона, щоби велів зрубати Акацію, під котрою була моя домівка. Тоді я зробився биком, а ти знов казала мене вбити!»

Чимало днів пройшло після сього, коли улюблена обідала з Фараоном і коли Фараон був для неї ласкавий, вона сказала Фараонові: «Заприсягни мені на Бога і скажи: «Все, що скаже моя улюблена, я вислухаю і сповню»». «Говори!» Він вислухав усе, що вона сказала. Вона мовила: «Кажи зрубати оба персики і поробити з них гарні дошки!» Фараон вислухав усе, що вона сказала. А кілька день опісля Фараон вислав зручних столярів, щоби зрубали персики фараонові. Жінка фараонова, улюблена, стояла при них і придивлялася їх роботі. Втім одна тріска скочила, влетіла в рот улюбленої, вона проковтнула її і зайшла в тяж. Столярі порізали персики, пообтісували колоди і зробили все, що вона хотіла.

Минуло чимало днів після сього, і вона привела на світ хлопчика. Пішли сказати Фараонові: «Вродився тобі хлопчик». Принесли його до Фараона, він надавав йому мамок і колисальниць. Радість запанувала по всім Єгипті. Почали святкувати день його уродин, почали надавати дітям його ім’я. Фараон любив його дуже-дуже і надав йому титул царевича-короля Етіопії (Каушу). А коли пройшло багато днів після сього, Фараон зробив його князем-наслідником усього Єгипту.

А коли пройшло багато днів після сього і він пробув багато літ князем-наслідником усього Єгипту, Фараон полетів на небо [Єгипетська офіціальна формула, значить умер.]. Тоді Бітіу промовив: «Покличте мені найперших дорадників фараонових, щоб я розповів їм усе, що було зі мною». Привели також його жінку, і він почав свідчити проти неї перед ними, і засуд їх виконано. Тоді привели його старшого брата, і він зробив його князем-наслідником усього Єгипту. Двадцять літ він царював над Єгиптом, потім помер, а його старший брат став на його місце від самого дня його похорону.

Скінчилася в супокою отся книжка, коштом писаря-скарбника Кагабу при скарбі фараоновім, працею писаря Горі і писаря Еннани, наставника над книгами. Хто говоритиме про сю книжку, нехай Тот буде йому на поміч!

Примітки

Подається за виданням: Франко І.Я. Додаткові томи до зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 2008 р., т. 51, с. 15 – 17.