Переднє слово

Іван Франко

З великої купи відривків, у яких дійшла до нас дуже багата греко-латинська література, варт особливої уваги чималий кусень «Історії Олександра Великого» («De rebus Alexandri redis Macedonum»), зладженої чистою і гарною латинською мовою і написаної якимсь Квінтом Курцієм Руфом.

Хто такий був сей письменник і навіть коли він жив, не знаємо. Деякі вчені вважали його сучасним Августа, інші клали час його геть пізніше, аж до Теодозія. Та найбільше правдоподібною являється думка, що він жив за імператора Клавдія, отже, в першім віці християнської ери. Його оповідання про Олександра Великого складалося первісно з десятьох книг, але з них дійшло до нас тільки вісім, та й то не цілих.

Хоча Руф користувався в своїм оповіданні грецькими джерелами, в тім числі й такими, які не дійшли до нас, то проте його праця не може вважатися історичною монографією. Се твір ритора, якому ходило більше о гарну мову і живе змальовання подій, ніж о історичну вірність; от тим-то деякі новіші історики й зовсім відмовляють йому історичної вартості і зачислюють його до повістей-попередниць того величезного ряду романтичних повістей про Олександра, що починаються грецьким твором т[ак] зв[аного] Псевдо-Каллістена і в середніх віках розростаються широко по Європі й Азії, не минаючи й нашого народу.

Бажаючи в «Дешевій бібліотеці» подавати, між іншим, переклади деяких цікавіших пам’яток греко-латинської літератури, ми вибрали на перший раз один епізод Руфового оповідання, що творить кінець шостої і початок сьомої книги (VI, 7 – VII, 2). Оповіданий тут епізод, звичайно полишуваний на боці в підручниках старинної історії (про нього, прим[іром], не згадує навіть Герцберг у своїй історії Греції в Онкеновім компендіюмі), має певно деяке історичне значення, хоч його удраматизо́вання треба покласти на карб пізніших письменників (потрохи й самого Руфа); та поза тим він має неабияку літературну стійність, а в наш час, з огляду на сучасні факти анархістичної «пропаганди ділами», він не позбавлений навіть спеціального сучасного інтересу.

Факт, про який оповідає Руф, належить до р[оку] 300 перед Хр[истом] і мав статися на далекім сході, в Бактpiї, де Олександр, власне, по великих трудах звоював Дарієвого сатрапа і вбийцю Бесса і дав війську, стомленому важкими боями, дев’ять день супочивку.

Примітки

Август (63 до н. е. – 14 н. е.) – римський імператор з 27 р. до н. е., племінник Юлія Цезаря.

Теодозій – Феодосій І (Феодосій Великий Флавій) (бл. 346 – 395), римський імператор (з 379 р.). По його смерті Римська імперія розпалася на східну й західну частини (395 р.).

Клавдій (10 до н. е. – 54 н. е.) – римський імператор, знавець грецької та етруської мов, автор численних компілятивних творів з давньої історії.

Олександр Великий – Александр Македонський (356 – 323 до н. е.), цар Македонії з 336 р. до н. е., один з найвидатніших полководців і державних діячів стародавнього світу. Син македонського царя Філіппа II. Підкоривши Грецію, вів з 334 р. до н. е. завойовницькі війни на Сході, захопив острови Малої Азії, Єгипет, Вавилон, Месопотамію, Парфію, Персію, Бактрію, Західну Індію та інші країни, створив найбільшу в стародавньому світі імперію (від Дунаю до Індії) зі столицею у Вавилоні.

… ряду романтичних повістей про Олександра ,що починаються грецьким твором т[ак] зв[аного] Псевдо-Каллістена… – Йдеться про казкові повісті, про вчинки й війни Александра Македонського, засновані на оповіданні небожа Арістотеля (384 – 322 до н. е.), грецького придворного історіографа Каллісфена (360 – 328 до н. е.), яке, на думку І. Франка, «первісно зложене було, мабуть, у Александрії, в Єгипті, опісля було перероблене в Греції і відси в другій переробці широко розійшлося по Європі, частенько перекладене та перероблюване, то скорочуване, то безмірно розширюване…» (30, 253).

Факт, про який оповідає Руф, належить до р.300 перед Хр[истом]… – Події змови проти Александра Македонського на чолі з Димном відбулися 330 р. до н. е.

Бактрія (Бактріана) – стародавня область у верхів’ях і середній течії Амудар’ї. Головне місто – Бактра (його руїни знаходяться поблизу сучасного м. Балха, Північний Афганістан). У VI – IV ст. до н. е. Бактрія входила до держави Ахеменідів, потім її завоював Александр Македонський.

…завоював Дарієвого сатрапа… – Йдеться про перського царя Дарія III Кодомана з династії Ахеменідів (правив у 335 – 330 рр. до н. е.).

Бесс (? – 329 до н. е.) – сатрап Бактрії, який убив перського царя Дарія III Кодомана у 330 р. до н. е., після чого проголосив себе новим перським царем Артаксерксом IV, продовжувачем династії Ахеменідів. Після тривалого переслідування у 329 р. до н. е. опинився у полоні Александра Македонського у Бактрії, після чого був страчений у столиці Мідії Екбатані.

Подається за виданням: Франко І.Я. Додаткові томи до зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 2008 р., т. 51, с. 41 – 42.