39. «Отці святі отак заповідають…»

Іван Франко

Отці святі отак заповідають:

«Чи цар ти, князь, суддя, чи воєвода,

Подумай, від кого прийняв ти власть.

Хто дав тобі ту гідність і ту змогу

Гонити пімсту за всяке зле діло?

Господь сказав: «Послухай, судіє,

І не оправдуй винного за плату,

Не постилайся сильного лиця,

Оборони безсильного від кривди,

Щоб і твоя душа насилля не терпіла».

Володарі, не дійте кривди вдовам,

Безпомічних сиріт не огірчайте!

Бо хто неправдою на сироту

Або вдову накличе плач і горе,

Накликує на себе гнів господній;

І повдовіють їх жінки без часу,

Зазнають діти їх сирітства й горя

І не знайдуть людського милосердя.

О горе тому, хто вдову зневажить

І сироту заставить сльози лити!

Волів би власний дім свій запалити

І з нього вибігти трохи не голий,

Ніж у своїй душі огонь носити,

Якого й смерть не зможе в ній згасити».

Примітки

Вперше надруковано у кн.: «Давнє й нове», с. 46. На с. 59 вказано, що поезія була продиктована 15 – 20 грудня 1910 р.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 3, с. 198 – 199.