8. Притча про правдиву вартість

Іван Франко

Асока, цар премудрий, милосердний.

До ради царської звик був просити

Пустинників, аскетів, богомільців

І пильно слухав, що вони казали.

Та се не всмак було його міністрам,

Дорадникам, вельможам, генералам

Сидіти поруч старців у лахмітті,

І стали нарікати на царя.

Одного дня поклав він перед ними

Дві скриньки. Перша, щирозолота,

Ясніла від каміння дорогого;

Друга ж була звичайна, дерев’яна,

А шпуги позаливані смолою.

І мовив цар: «Мої міністри любі,

Котра з отсих скриньок вартніша буде?»

І одноголосно сказали всі:

«Авжеж вартніша сяя золота!

Як можна, царю, навіть прирівняти

До тої позасмоляної скриньки!»

То цар велів скриньки повідчиняти.

І глянь: у золотій лежало стерво,

Гидке, вонюче, так що мимоволі

Усякий аж ухопився за ніс.

А в смоляній лежали гарні перли,

І пахощі, і дороге каміння

Безмірної ціни. І дивувались

Міністри, генерали та вельможі.

А цар сказав до них: «Ну, що ж тепер?

Чи справді скринька золота вартніша?»

І, строго глянувши на них, сказав:

«Ся скринька золота – се ви, панове!

Назверх коштовна, гарна та блискуча,

Внутрі ж у вас незгоди, гниль і зрада.

А ся засмолена – се ті аскети,

Ті жебраки, старці та богомільці,

Що зверхньої краси давно зреклися,

Зате з душі своєї гнів, і зависть,

І пристрасть випололи, наче хопту,

А досвідом і розмислом глибоким

Свій ум, неначе сонце, прояснили».

Та ось вам, золоті скриньки, наука –

Не надто гордувати смоляними,

Поки не бачили тих пахощів,

Перел, клейнотів, що є в них укриті.

Примітки

Вперше надруковано у кн.: «Мій Ізмарагд», с. 71 – 79. Збереглися автографи (ЦНБ АН УРСР, І, № 7444, арк. 3 – 4; 10), що мають окремі розходження порівняно з текстом збірки.

Притча походить з «Повісті про Варлаама та Йоасафа», якій Франко присвятив велике дослідження.

Асока – Ашока, цар давньоіндійської держави Маур’їв (273 – 232 рр. до н.е.).

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 2, с. 217 – 218.