Початкова сторінка

Іван Франко

Енциклопедія життя і творчості

?

3. У парку

Іван Франко

Ніч. Немов копиці пітьми,

бовваніють дерева.

Де-де, наче злота шпилька,

лампа пітьму пробива.

Ген далеко в павільйоні

банда гучно виграва.

Сам. Лиш думка шепче стиха:

«Ну, скажи, не дурень ти?

Замість жить з людьми по-людськи,

багатіти і цвісти,

тягнеш тачку до якоїсь

фантастичної мети».

Шелест кроків. Чути гомін:

«Де вони нас завели?

Ми ж їм вірили! Ми з ними

і гордились, і цвіли!

Нам відродження вже снилось!

Ми великими були!

А тепер арешти, сором!

Самовбійства, наче град!

Заварили самовбійці,

а живі нехай їдять».

Стихли. Метеор ось мигнув…

Перестала банда грать.


Примітки

Вперше надруковано в журн. «Літературно-науковий вісник», 1900, кн. 2, с. 118 – 119, у поетичному циклі «Із днів журби» за підписом Марко В-а.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 3, с. 8 – 9.