9. «Недовго жив я ще…»

Іван Франко

Недовго жив я ще, лиш сорок літ,

і сил не тратив на пусту мамону.

Невже ж уже минув я свій зеніт

і розпочав спадистий шлях до склону?

О бідна расо, що такий твій плід

слабий! Хвалиться ним нема резону.

Та й швидко ж той твій метеор поблід,

не мавши навіть доброго розгону!

Аж соромно, та що його робить!

І кінь, мовляв, не тягне понад силу.

Хай велетні могли співать, творить,

могли боротись, тішиться, любить

в вісімдесятім році – нам в могилу

вже в сороковім треба карк хилить.

Примітки

Вперше надруковано у кн.: «Із днів журби», с. 9 – 19.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 3, с. 13.