8. «Безсилля, ах! Яка страшная мука…»

Іван Франко

Безсилля, ах! Яка страшная мука!

Чуття ще в серці полум’ям горять

і думи рвуться, як орел ширять,

та воля мов розбита, мов безрука.

Немов стріла з розламаного лука

не полетить, так нині не летять

слова, і блиски, й фарби, не хотять

служить уяві. Ох, важка розлука!

Неначе з гір, де повно світла, барви,

і запаху, і співу пташенят,

і стрекоту сверщків, потоків шуму,

зійшов я вниз, де гниль, погані лярви,

де душно, мрячно, пута, знай, дзвенять

і чахне дух серед зневіри й глуму.

Примітки

Вперше надруковано у кн.: «Із днів журби», с. 9 – 19.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 3, с. 12 – 13.