1. «Коли студінь потисне…»

Іван Франко

Коли студінь потисне,

Не хвилює вода, не блищить.

Коли лампа розприсне,

То і світло її не мигтить.

Коли струна порветься,

То від неї музики не жди.

Чом же пісня та ллється

Під вагою турбот і біди?

Чи те горе, як праса,

Щоб із серця пісень надушить?

Чи пісні ті, як дзвони,

Щоби горя завід заглушить?

Примітки

Вперше надруковано в журн. «Житє і слово», 1896, кн. 2, с. 120.

Друкуючи вірш у збірці «Зів’яле листя», автор зробив у ньому деякі зміни: додав третю строфу та переробив другу. Замість рядків:

Так і пісня не ллється

Під вагою турбот і біди…

у збірці надруковано:

Чом же пісня та ллється

Під вагою турбот і біди?

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 2, с. 154.