19. «Самовбійство – се трусість…»

Іван Франко

«Самовбійство – се трусість

Се втека з борні,

Ошуканськая кріда», –

Так скажуть мені.

Ах, панове! Про трусість

Мовчіть ви мені!

Чи ви нюхали порох

В життєвій війні?

Чи ви лоб свій розбили

О дійсності мур?

Чи вам звісно, як смачно

На гаках тортур?

«Самовбійство – се прогріх,

Безправ’я і злість…»

Най вам слово Христове

На се відповість.

Як Христос по землі ще

Навчати ходив,

То зустрів чоловіка,

Що в шабас робив.

«Як же можна! Се прогріх!» -

Обурився хтось,

Та робітнику строго

Промовив Христос:

«Коли знаєш, що чиниш –

Блаженний єси;

А не знаєш, що чиниш –

Проклятий єси.

Коли знаєш, що чиниш –

Закон твій – ти сам;

А не знаєш, що чиниш –

Закон є твій пан» *.

Для знающих знання їх –

Найвищий закон;

Незнающі в законі

Най гнуться карком.

Чи я знаю, чи чиню,

Се знаю лиш я –

І такий, що мене зна

Ще ліпше, ніж я.

Примітки

Вперше надруковано у кн.: «Зів’яле листя», 1896, с. 107 – 108.

* Слів тих даремно шукати в Євангелії, та вони заховалися в однім старім грецькім рукописі. «Коли знаєш, що чиниш – блаженний єси, а коли не знаєш, що чиниш – проклятий єси, яко перекупник закону». Прим. І. Франка.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 2, с. 173 – 174.