26.07.1895 р. До Франтішка Ржегоржа
Прага | Прага, д[ня] 26/VII 1895 |
Дорогий друже!
Лист Ваш і карточку одержав. Дуже жаль, що не міг бачитися з Вами в Празі. Не застав також ані Зібрта, ані Масарика. Сьогодні виїжджаю до Відня, а відти до Львова. Жалую дуже, що не можу заїхати до Вас, але у мене нема ані хвилі вільного часу, а в Празі сидячи, я не робив нічого, тільки дивився.
Не знаю, чи знаєте вже, що міністерство не затвердило моєї габілітації на доцента руської літератури на університеті. Я не дуже-то й плачу, бо чуюся знов по-старому свобідним. Та все-таки жаль, що не буду міг посвятити своєї праці і сили тому ділу, до котрого найбільше маю охоти.
Чи одержали IV кн[игу] «Ж[итя] і сл[ова]»? Цілую Вас сердечно і поздоровляю.
Ваш Ів. Франко.
Примітки
Вперше надруковано: За сто літ, кн. 4, с. 278.
Автограф, писаний латинкою, зберігається в Літературному архіві Празького національного музею.
Подається за фотокопією автографа (ІЛ, ф. 3, № 1172).
Не застав також ані Зібрта, ані Масарика. – Ченек Зібрт (1864 – 1932) і Томаш Масарик (1850 – 1937) були тоді професорами Празького (Карлового) університету. І. Франко знав їхні праці, листувався з ними.
Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 50, с. 48 – 49.