Початкова сторінка

Іван Франко

Енциклопедія життя і творчості

?

30.08.1895 р. До А. Ю. Кримського

Львів Львів, д[ня] 30/VIII 95

Дорогий друже!

Два Ваші листи, кореспондентку та бандерольку (рец[ензію] на Ястребова) одержав. Щире спасибі! Майже все прислане Вами йде в V кн[ижку], а власне: Фірдоусі (крім невеличкого шматка, що лишився до слід[уючої] кн.), стаття про Руданського і листи Руд[анського] і рецензія. Значить, для VI кн. прошу присилати;

1) вірші Руд[анськ]ого, так з на 1 – 1 ½ листа друку, і то якмога швидше, бо я хотів би помістити їх на початку книжки, значить, треба буде дати до друку зараз по скінченню сеї;

2) Фірдоусі з на 1 арк. друку, і

3) Клоустона якмога найбільше.

Присланого Вами скрипту Кл[оусто]на вистало на 3-ій арк[уш] і ще трошки лишилося. З третім арк. склалася неприємна пригода. Я дав рукопис у друкарню; лежав він там досить довго – не складали, а коли я напер, кинулись складати. Тим часом я мусив виїхати на пару день зі Львова. Не заставши мене, вони занесли коректу до П[авли]ка. Він, спасибі йому, зробив коректуру одну й другу, друкарня поспішилась видрукувати аркуш. Отсе вчора я прийшов, а діставши аркуш друкований і переглянувши його, знайшов стільки помилок та недоглядів, що приходиться цілий аркуш передруковувати наново. Скоро буде готовий, пришлю Вам, та в усякім разі прошу Вас слати якнайскорше дальший рукопис, щоб можна було якнайшвидше скінчити книжечку.

Щодо видання творів Д[рагомано]ва, то я буду говорити з П-ком і виложу свої думки про се видання в «Ж[итю] і сл[ові]». Грошове питання лишаю на боці, а бажав би, щоб перед приступленням до видання обговорені і порішені були ось які питання:

1) на якій мові друкувати всі твори? Чи так, як були писані (на укр., рос, франц., італ., англ., болгарськ., нім., польській)? Чи всі на українській, чи одні групи на укр[аїнській], інші на якій іншій? Покійний, нпр., бажав, щоб його фольклорні праці видані були на одній з європейських мов, нпр., на німецькій.

2) в якім порядку видавати ті твори? П[авли]к і Ви промовляєте за хронологічним; я з тим не згоджуюсь, а вважав би потрібним держатися комбінованого, реально-хронологічного порядку, т. є. розкласти ті твори на реальні групи (праці історичні, історико-літературні, фольклорні, педагогічні, політичні і т. ін.) і тільки в рамах кожної групи держатися хронологічного порядку.

Так видано твори Максимовича, так видали поляки твори Шуйського, і тільки таке видання, по моїй думці, дає пізнати писателя у всіх частинах його духовної праці і в його зрості, а не справить у голові читача хаосу, який би мусило справити шаблоново-хронологічне впорядкування, де по статті історичній прийшли б якісь статті публіцистичні, то стаття педагогічна, потім знов щось іншого.

При тім же таке хронологічне впорядкування, котре б показувало докладно розвій духовний Др[агомано]ва, тепер прямо неможливе, бо ми знаємо, що чимало його статей лежало роками в рукописах, поки дійшли до друку, друковані були без дат, так що датування по друкованих текстах могло б дати образ зовсім фальшивий. Докладну хронологію творів можна буде встановити хіба по листах, та й то не все, бо покійний у листах рідко згадував про свої роботи.

Щодо першого тому, то я був би за тим, щоб звести в нім докупи статті про Галичину («Русские в Галиции», «Литературное движение русских в Гал[иции]», «Пригоди Іловайського в Гал[ичині]» – всі з «Вестника Евр[опы]» (до сього у мене є ще одна стаття Д[рагомано]ва, що мала бути напечатана в «Вес[тнике] Евр[опы]», та була вся вирізана цензурою), далі стаття з «Дела», замітки про Галичину з «К[иевского] телегр[афа]» 1874 – 1875, листи до редакції «Друга», переднє слово до Федьковича, статті про Галичину з «Громади», з «Вольного слова» і т. ін.

Вважаю найвідповіднішим розпочати публікацію власне з тої групи, раз, тому, що вона вельми характерна для діяльності покійного, а по-друге, й тому, що для Галичини була б в цілості вельми навчаюча, так що при бідності фондів на видання дальших томів можна б думати, що сей том у Галичині, власне, найшвидше будуть купувати і можна буде найшвидше приступити до видання другого тому.

Звісно, я за тим, щоби сей том видати весь по-українськи, додати до нього передмову про план цілого видання, додати при кінці покажчик змісту, а надто при кожнім творі, оскільки се можна, додати чи то спеціальний вступ, чи примітки з поясненнями, з виписками з листів Д-ва і т. ін., одним словом, зробити що можна, щоб видання якмога було ближче до критичного. Що, з свого боку, радо приложу рук і допомагатиму до зладження такого видання, се само собою розуміється. Коли б Ви згодилися на мій план видання і на те, щоб розпочати його від статей про Галичину, то я допоміг би сьому виданню ще й тим, що напечатав би своїм коштом (у «Ж. і сл.» і відбиткою з нього) ту статтю, що була вирізана з «В[естника] Евр[опы]» і котру прислав мені покійник. Про се все я буду ще говорити з П-ком і попрошу його, щоб він і від себе написав Вам, що про се думає.

Щодо грошового боку, то я думаю, що, маючи 300 руб. (ок[оло] 400 гульд.), можна взятися до печатания сього тому, хоча всього кошту, мабуть, не покриється. Напечатавши живо і пустивши в продаж, можна би решту виручити з продажі книжки. Докладніше можна буде подати прелімінар коштів тільки тоді, коли матимемо в руках готовий весь матеріал і обчислимо, кільки місця він займає.

Отсе, як бачите, я розбалакався, та й ще не все вибалакав. Мені дуже жаль, що Ви хочете відложити Тілле геть набік. Не робіть сього! Скінчіть переклад і присилайте його мені для «Ж. і сл.». Я й так на слідуючий рік не маю що друкувати з обсягу історії релігії, крім статті Верна про життя Ісуса (та й то ще не перекладеної). В такім разі я напечатав би Тілле і зробив би з нього відбитку книжкову. Чи згода? Не знаю, чи сей лист застане Вас іще в Звенигородці. Напишіть, коли їдете геть. Чи будете ще в Києві? Я дістав лист з ред[акції] «К[иевской] ст[арины]», де ургують мого Варлаама – вишлю їм його незабаром. К[ониського] лист дістав тільки вчора і відпишу йому нині або завтра. Цілую Вас і здоровлю щиро.

Ваш Ів. Франко.

Ще одне забув. У мене є думка розпочати з новим роком у «Ж. і сл.» печатати «Мої зносини з Др[агомано]вим» – мої спомини про нього і виписки з його листів до мене. Сю працю я винен пам’яті покійника і надіюсь, що вона буде інтересна не тільки для мене самого. Розуміється, що з листів я буду виписувати тільки те, що доторкається мене або справ загальних – інші персоналії лишу набоці.


Примітки

Вперше надруковано: Франко І. Твори в 20-ти т., т. 20, К., 1956 р., с. 554 – 557.

Подається за автографом (ІЛ, ф. 3, № 80).

…рец[ензія] на Ястребова… – Рецензія А. Кримського на книжку українського етнографа В. М. Ястребова (1855 – 1899) «Материалы по этнографии Новороссийского края, собранные в Елисаветградском и Александровском уездах Херсонской губернии» (Одесса, 1894) надрукована в журналі «Житє і слово», (1895, кн. 5, с. 303 – 306).

…виложу свої думки про се видання… – З приводу видання творів М. Драгоманова I. Франко в журналі «Житє і слово» не виступав. Із планованого тоді видання було здійснено пізніше видання фольклористичних праць М. Драгоманова: Розвідки Михайла Драгоманова про українську народну словесність і письменство, тт. I – IV. Львів, 1899 – 1907 (Збірник філологічної секції НТШ, тт. II, III, VII, X).

Так видано твори Максимовича… – Йдеться про «Собрание сочинений М. А. Максимовича», тт. І – III (К., 1876 – 1880).

Максимович Михайло Олександрович (1804 – 1873) – український вчений-природознавець, історик і філолог.

…так видали поляки твори Шуйського… – «Dzieła» у 20 томах (1885 – 1896) польського історика, поета і публіциста Юзефа Шуйського (1835 – 1888).

…у мене є ще одна стаття Д[рагомано]ва… – «Очерки новейшей литературы малорусского наречия» (1874).

«Вестник Европы» – російський щомісячний науковий, суспільно-політичний та літературний журнал ліберально-буржуазного напряму. Виходив у Петербурзі в 1866 – 1918 рр.

…стаття з «Дела…» – «Литературно-общественное движение в Галиции» («Дело», 1882, октябрь).

«Дело» – російський літературно-політичний журнал ліберально-буржуазного напряму. Виходив у Петербурзі в 1866 – 1888 рр.

«Киевский телеграф» – громадсько-політична і літературна газета. Виходила у 1859 – 1876 рр.

…листи до редакції «Друга…» – М. Драгоманов написав три листи до редакції журналу «Друг», які були надруковані в № 11 (1875), 5, 13, 14 (1876).

«Друг» – літературно-науковий журнал. Виходив у Львові протягом 1874 – 1877 рр. Спочатку мав москвофільський напрям. З приходом (липень 1876 р.) до його редакції І. Франка став органом демократичної молоді.

…переднє слово до Федьковича… – «Галицько-руське письменство». Передмова до вид.: Повісті Осипа Федьковича. К., 1876, с. І – LVI.

«Громада» – український громадсько-політичний і літературно-художній збірник, видавався в Женеві за редакцією М. П. Драгоманова. Протягом 1878 – 1879 рр. вийшло чотири книги, 1880 р. виходив як журнал, 1882 р. з’явилась 5-та книга.

«Вольное слово» – газета ліберального напряму, що виходила в Женеві в 1881 – 1883 рр. за участю, а з січня 1883 р. за редакцією М. Драгоманова.

…статті Верна про життя Ісуса… – Франків переклад статей Патера Дідона і Моріса Верна «Життя Ісуса Христа» надрукований в журналі «Житє і слово» (1897, додаток, с. 1 – 51).

…ургують мого «Варлаама»… – Праця І. Франка «Варлаам і Йоасаф, старохристиянський духовний роман і його літературна історія» друкувалася протягом 1895 – 1897 рр. в ЗНTШ, а не в «Киевской старине».

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 50, с. 52 – 55.