8.08.1895 р. До А. Ю. Кримського
| Цигани |
Дорогий друже!
Лист Ваш одібрав у Львові, та відписую тільки з Циган. 2 екз[емпляри] «Ж[итя] і сл[ова]» вислав Вам зі Львова. Відси пишу також коротко.
Фірдоусі одержав і дав до V кн[ижки], та не все прислане, а тільки 5 чи 6 розділиків, бо досі вже є заповнених 5 арк[ушів], а стаття Заневича оп’ять займе зо 3 арк., так що ніяк не можна вміститися. Та, проте, Ви поспішіть якмога з присилкою Фірдоусі для 6 кн., то я дам його на початок, викидаючи рубрику «Наш альбом», так що можна буде дати Фірд[оусі] зо 2 арк. Клоустона арк. 3 ще не зложений.
Я дуже рад, що Вам подобався мій переклад фабліо про розхлюпане вино: замічу Вам, що я перекладав його прямо з англійського, ще не одержавши Вашого перекладу, – се був перший мій переклад з англійського, бо «Симеон Стовпник» перекладаний був з нім[ецького], а тільки опісля порівняний з англійським текстом. Коли мене уперед напав був сум, так се не для того, що мені не дано доцентури, а для того, що відібрано можність наукової праці і засуджено надалі на журналістичну панщину та й ще на польській ниві. Не можу Вам описати, як важка мені ся панщина та й ще в часописі, з котрої поглядами аж надто часто я не згоджуюся.
Думаючи про університет, я думав у першій лінії про те, що вирвуся з сеї тачки і віддамся праці, до котрої тягне мене охота, а котрою досі і на будуще буду міг займатися тільки прихапцем. Та й ще ж коли б хоч була можність видавати ще хоч пару літ «Ж. і сл.»! А для сього треба мені мецената, котрий би зважився поповнити річно хоч 500 – 600 гульд. дефіциту. Решту вже я доплатив би сам, а дещо би покрилось з розпродажі попередніх річників (сього руку продано з першого річника около 30 екз., т. є. виручено ок. 120 гульд.), так що разом з тим, що ми одержали з Вашого старання, дефіцит майже весь покрито. Та на сей рік оп’ять прийдеться латати діру і то трохи більшу, ніж попереднього року. Чи не можна би чого-небудь надіятися від киян? Коли нічого нівідки не буде, то я буду мусив з VI кн. сього року закінчити своє видання. А страх не хотілось би!
Від Кониського я ніякого листа не дістав. Звісно, статтю про хронологію творів Шевч[енка] я радо згоджусь надрукувати, про се навіть нема що запитувати.
Так само радо я надрукую Вашу статтю про Руд[анського] і його вірші, тільки пришліть завчасу рукопись, щоб я міг уладитись з місцем. Лукич робить передрук з того, що було надруковане в «Зорі» (Комаром), а до того додає з мого рукоп[ису] «», а також переданий йому мною переклад «» (оригінал є у Трегубова). В такім разі Ваші тексти зложились би на цілий осібний томик, і так його й редактуйте.
Я роблю передрук з тої глави статті Заневича, що почалась в кн. IV і буде йти в кн. V і VI п. з. «Знесення панщини в Галичині».
Сиджу тепер на селі. Тут, у Циганах, побуду ще тиждень, а опісля переїду, здається, до Нагуєвич, та, проте, Ви адресуйте все: Львів, ул. Хорущини (Chorążczyzny), № 3, відки мені листи перешлють, де буде треба.
За компліменти у Вашім листі нащот місця по Драгом[анову] дякую, та се не для мене. Нема у мене того, що визначало покійника – ані широкого знання, ані поглядів, ані сили характеру, бистрого зору. Я слабий, нервний чоловік, спосібний іти в ряді, але ніколи не спосібний провадити. Ну, та се набік!
Цілую Вас щиро.
Ваш Ів. Франко.
Примітки
Вперше надруковано: Франко І. Твори в 20-ти т., т. 20, К., 1956 р., с. 552 – 554.
Подається за автографом (ІЛ, ф. 3, № 79).
…стаття Заневича… – стаття О. С. Терлецького «Літературні стремління галицьких русинів від 1772 до 1872», що друкувалася в журналі «Житє і слово» протягом 1894 – 1895 рр.
…мій переклад фабліо про розхлюпане вино… – віршований переклад у книжці В. А. Клоустона «Народні казки та вигадки», с. 29 – 31. Цей уривок А. Кримський переклав прозою.
«Симеон Стовпник» – вірш англійського поета Альфреда Теннісона (1809 – 1892) «Святий Симеон Стовпник» («Хоч і найгірший я поміж людьми»), перекладений І. Франком і надрукований в журналі «Житє і слово» (1894, кн. 6, с. 332 – 337).
…статтю про хронологію творів Шев[ченка] я радо згоджусь друкувати… – Стаття О. Кониського «Проба улаштування хронології до творів Т. Шевченка» надрукована в ЗНТШ (т. 8, 1895, кн. 4, с. 1 – 20; т. 17, 1897, кн. 4, с. 1 – 22).
Кониський Олександр Якович (1836 – 1900) – український письменник, педагог, громадський діяч.
…радо надрукую Вашу статтю про Руд[анського]… – Стаття А. Кримського «Про рукописи Руданського, про їх відносини між собою та про поетові листи» надруковано в журналі «Житє і слово» (1895, кн. 5, с. 261 – 266).
Руданський Степан Васильович (1834 – 1873) – український поет-демократ.
Лукич робить передрук з того, що було надруковано в «Зорі». – Мова йде про початок видання творів С. Руданського у семи томах (Львів, 1895 – 1903). В. Лукич упорядкував тт. I и IV, А. Кримський тт. II, III, V.
Лукич Василь (Левицький Володимир Лукич; 1856 – 1938) – український культурно-освітній діяч, літературознавець. Видавець літературно-наукового збірника «Ватра» (Стрий, 1877), творів С. Руданського та ін. У 1890 – 1897 рр. – редактор журналу «Зоря».
Комар – Комаров Михайло Федорович (1844 – 1913) – український бібліограф, критик і фольклорист. Протягом 1894 – 1895 рр. він публікував у журналі «Зоря» поетичні твори С. Руданського. Ці твори разом з переданими йому І. Франком списками перекладів «Слова о полку Ігоревім» і «Війни жаб з мишами» склали вид.: Твори Степана Руданського, т. 1, вид. М. Комара. У Львові, 1895, 192 с.
Трегубов Єлисей Кипріянович (1849 – 1920) – учителі колегії Галагана в Києві, чоловік сестри О. Франко.
Адреса – ул. Хорущини, ч. 3 – зазначена помилково. Треба ч. 5 – редакція газети «Kurjer Lwowski».
Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 50, с. 50 – 51.