13.12.1895 р. До А. Ю. Кримського

Дорогий друже!

Листи Ваші і книжки одержав, – щире Вам спасибі і прошу подякувати при нагоді проф. Сперанському. Я зараз прочитав його «Апокр[ифические] евангелия» і попробую дати о них звістку до «Зап[исок] тов[ариства] Шевченка».

Дивно мені, що Ви досі не одержали книжок. Я вислав

1) перед двома місяцями 4 і 5 кн[иги] «Жи[тя] і сл[ова]» по 2 екз[емпляри] в Політехн[ічний] муз[ей] – чи дійшли?

2) 2 екз. «Ж[итя] і сл.», кн. 5 у конвертах на Ваш адрес – чи дійшли?

3) Рек[омендовану] бандероль: «Пересторога», «Адельфотес», Студинського рецензію на мою статтю про «Пересторогу», мою брошуру «Stosunki rusko-polskie», мою статтю о виборах у віденській «Die Zeit». Ви згадували, що сі книжки (вислані на адрес Археол[огического] общ[ества]) пішли в цензуру. Мені їх досі не звернено. Коли нема надії видобути їх, то я можу вислати Вам їх ще раз в конвертах.

Щире спасибі Вам за Ваш труд у Рум[янцевськім] муз[еї]. «Исаино видѣніе», напечатане Поповим, у мене є («Библиографические материалы»), відки я взяв і Єноха; мені ходить о списки безсумнівно южноруські, та в таких, мабуть, сього апокрифа нема. З усього бачу, що в моєму виданню мені прийдеться користуватися тими рукописами, які є тут у мене під рукою; їх, правда, не багато, та в них я знаходжу мало що не все, звісне по старших виданнях, а дещо й нового. Так, нпр., новозавітні євангелія, про котрі пише Спер[анський], у мене є кожне в двох, а Первоєвангеліє Якова в кількох списках. Найдеться дещо й апокр[ифічних діяній] (поки що маю Івана і Фоми, а надто незвісне досі в слов['янських] рукописах, а бодай недруковане Климентово діяніє про те, як св. Петро хрестив Рим). Та се вже матеріал до другого тому моїх апокрифів, котрий де в чому буде цікавіший від першого.

Для видання Єноха мені праці Смирнова не потрібно, та й взагалі праця та (я її не маю і не цитував у бібліографічних зсилках) відноситься до ефіопського та грецького Єноха, а таких праць сотні, всіх не перецитуєш. Соколов має старосербський список Єноха (про се згадував мені Ягич) – значить, мені він ні до чого, а потрібний буде для того, хто буде лагодити студію про слов['янський] переклад сеї книги. А от інтересно, що пише Спер[анський] («Апокр[ифические] еванг[елия]», стор. 3), що книга Єноха є в «Великих четьях-минеях» Макарія. Чи ціла, чи тільки звісна в многих списках частина «Слушайте чада моя и искрѣніи мои»?

Щодо Фірдоусі, то чи не добре було би в першім випуску дати й експозицію того, що становить головну основу дальшої поеми (бійку синів Ферідунових)? А то перший випуск вийде дуже тонкий. Про кошти друку не турбуйтеся.

Міркую сяк і так, що робити з Клоустоном, і доходжу до того, що таки найліпше буде натепер дати саму передмову з додатком про Антара і додати єгипетську казку про двох братів і студію про неї Коскена. Книжечка вийде показна і пожиточна і не затягнеться з друком. Коли Ви на се згодитеся, то перекладайте казку з Масперо. До бібліографії Коскена слід би також пододавати «Slavica». Тепер друк Клоустона трохи зупинився. Потім можна буде подавати Клоустонові студії про поодинокі казочні мотиви меншими випусками, чи і в журналі і в передруках.

Цілую Вас.

Ваш Ів. Франко.

Примітки

Вперше надруковано: Франко І. Твори в 20-ти т., т. 20, К., 1956 р., с. 560 – 561.

Подається за автографом (ІЛ, ф. 3, № 82).

…мою брошуру «Stosunki rusko-polskie»… – «Nieco o stosunkach polsko-ruskich. Odpowiedź р. Т. Romanowiczow». Lwów, Nakł. autora, 1895.

…мою статтю о виборах у віденській «Die Zeit». – «Galizische Wahlen». – «Die Zeit», 1895, 5 жовтня (№ 53).

Для видання Єноха мені праці Смирнова не потрібно… – Смирнов А. В. Книга Еноха. Историко-критическое исследование, русский перевод и объяснение. Казань, 1888.

Соколов має старосербський список Єноха… – виданий пізніше: Соколов М. И. Славянская книга Еноха Праведного (М., 1910).

Макарій (1482 – 1563) – московський митрополит (з 1542 р.), редактор багатотомного зібрання «житій святих», завершеного у 1552 р.

…казку з Масперо… – староєгипетську казку про двох братів з книги французького єгиптолога Гастона Масперо «Les contes populaires de l’Egypte ancienne» (Paris, 1889). Текст цієї казки з вступними зауваженнями Г. Масперо переклав І. Франко в книжці В. А. Клоустона «Народні казки та вигадки» (Львів, 1896, с. 106 – 125).

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 50, с. 63 – 64.