22.10.1898 р. До Адольфа Черного

Високоповажаний пане!

№ 1 «Slov[anského] přehl[edu]» одержав. Він робить загалом дуже корисне враження, і можу тільки щиро бажати Вам дальшого розвою на сій дорозі. Стаття проф. Бодуена де Куртене – прекрасна і дуже потрібна в наших часах, коли ще не вимерли доктринери лібералізму à la Кронаветтер, котрі в мадярах бачать лицарів свободи, а в Кошуті якогось Баярда sans peur et sans reproche.

Чи не могли б Ви постаратися про докладну характеристику і біографію Кошута власне з таким критичним і дійсно свободолюбним поглядом, який висловлює проф. Б[одуен] де К[уртене]? Се було би дуже пожадано. Я міг би Вам до одної з дальших книжок злагодити статтю «Русинські нар[одні] пісні про Кошута і мадярське повстання 1848 – 49 рр.». Так само я попрошу п. Гнатюка, щоб написав Вам допис про теперішній стан угорських русинів.

Стаття п. Штепанка про Белінського трохи занадто теоретична і не дає про Белінського ясного образу, а декуди дає образ фальшивий (напр., приписуючи йому «принцип», що в Росії все добре для народу може вийти тільки від царя. Може, Белінський коли і сказав таку дурницю, але виводити її на принцип його всієї діяльності, се значить робити тяжку кривду його пам’яті). Мені здається, що треба би було показати Белінського на тлі життя його часу, а не на тлі його власних ідей. Ну, та про се багато би говорити, в усякім разі стаття п. Ш[тєпанка] після статті Б. де К. виглядає як мулярський хляп обік артистичного малюнка.

Чим може бути цікава стаття п. Міцкевича для широкого загалу слов’ян, я не розумію. Хоч би він був дав поняття про те, що таке є і чим були для свого часу «Księgi pielgrzymstwa»! А вістка про рукопис сього твору, котрого як[би] Міцкевич не був написав, то світ нічого б не стратив, а польський народ був би, може, і зискав – їй-богу, треба Вам більш критично відноситися до того, що Вам присилають співробітники!

Дописи загалом гарні (львівська – досить мізерна), особливо югославські. Рубрика «Rozhledy a zpravy» повинна би бути багатша і більш оригінальна, щоб не були самі вирізки з газет, а також оригінальні і свіжі звістки. Огляд часописів, може, ліпше би зробити так, щоб подавати не тільки якусь новину з якоїсь газети, але подавати весь її обсяг з короткою характеристикою важніших статей.

Піднесу один важний брак: чому нема ніякої статті редакційної? І другий: чому нема нічого про чеську літературу, про чеське життя? Чи Ви хочете свій «Přehled» видавати для самих чехів, так що про чехів уважаєте непотрібним писати? Признаюсь Вам, я поперед усього шукав у Вашім письмі звісток про чехів і був розчарований, не знайшовши нічого.

З наших ліриків я поручив би Вам до перекладу Лесю Українку, про котру хочу написати Вам статейку до одної з найближчих книжок. Її вірші «» і пізніші, друковані в «Житю і слові» і «Літерат[урно]-наук[овому] віснику», будуть, певно, у Празі у п. Ржегоржа або Главачка.

Вчора одержав листа від пані Р. Єсенської, котрим просить вислати їй переклад Шевченка. Але, дамським звичаєм, ані в тім, ані в кількох попередніх своїх листах не подає своєї адреси. Посилаю її переклад (дуже добрий) на Ваші руки і прошу передати їй (через п. Ржегоржа) з тим додатком, що біографійку Шевченка, давно вже зачату, а через тисячні пригоди не докінчену, пришлю в найближчих днях.

Поздоровляю Вас щиро

Ваш Ів. Франко.

Примітки

Вперше надруковано: «Жовтень», 1956, № 4, с. 86 – 87.

Автограф зберігається в приватному архіві проф. Й. Добіаша в Празі.

Подається за фотокопією автографа (ІЛ, ф. 3, № 1257).

Стаття проф. Бодуена де Куртене… – Йдеться про статтю «Словаки і коронація св. Стефана», надруковану в першому номері «Slovanskeho přehledu».

Баярд [П’єр дю Терай (1473 – 1524) – французький лицар, якого пізніше (не без підстав) звали «рицарем без страху і догани»].

…статтю «Русинські нар[одні] пісні про Кошута і мадярське повстання 1848 – 49 рр.» – Такої статті для «Slovanskeho přehledu» І. Франко не написав. На цю тему була надрукована стаття І. Франка «Кошут і кошутська війна» в журн. «Житє і слово» (1894, кн. 3, с. 461 – 477; кн. 6, С 346 – 348).

Стаття п. Штепанка про Белінського… – Стаття чеського літературознавця К. Штепанка «До 50-річчя смерті Белінського», надрукована в журналі «Slovanský přehled» (1899, № 1, с. 10 – 15; № 2, с. 79 – 85). «Księgi narodu polskiego i pielgrzymstwa polskiego» – публіцистичний твір А. Міцкевича (1832), у якому автор виклав месіанську концепцію історії людства і ту роль, яку відіграла в ній Польща.

…Лесю Українку, про котру хочу написати Вам статейку… – Стаття І. Франка «Леся Українка» була надрукована в журн. «Slovanský přehled» (1900, № 4, с. 161 – 162).

…біографійку Шевченка… пришлю в найближчих днях. – Статті про Шевченка для цього видання І. Франко не написав.

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 50, с. 120 – 121.