Полуйка

Іван Франко

(Оповідання старого ріпника)

Примітки

Вперше надруковано в журналі «Киевская старина», 1899, кн. 6, с. 261 – 282, під псевдонімом Мирон. Передруковано в збірці «Полуйка і інші бориславські оповідання», Львів, 1899, с. 1 – 29.

Текст оповідання, опублікованого в збірці «Полуйка і інші бориславські оповідання», містить, порівняно з текстом першодруку, ряд мовностилістичних і правописних виправлень. Відновлено діалектизми, замінені в тексті «Киевской старины» їхніми літературними еквівалентами, тобто слова «та», «сажені», «прокопаєш», «горілка», «чіплятися» та ін. виправлені на «тота», «сяжні», «прокоплеш», «горівка», «покажеся», «му», «наверха», «буде течи», «касієр», «дусить», «що хвиля». Окремі слова і речення замінено іншими, доповнено або знято зовсім; «тільки бери» – «лиш бери», «крики, співи, бійки» – «крики, співи, пиятики, бійки», «син» – «синище», «так само відразу копати» – «так само копати» та ін.

1904 р. оповідання перекладено польською мовою і надруковано у краківській газеті «Naprzód» (20, 23 – 26 серпня); «Połujka (Szkice z Borysławia). Za zezwoleniem autora przekł. Egm. W.». Через чотири роки польський письменник В. Оркан опублікував свій переклад «Полуйки» в антології: Młoda Ukraina. Wybór noweli. Zebrał i tłumaczył Władysław Orkan. Warszawa, [1908], с. 3 – 25.

Подається за збіркою «Полуйка і інші бориславські оповідання». В нашому е-перевиданні розділам повісті дано назви замість латинської нумерації оригіналу.

«Młoda Ukraina» – упорядкована В. Орканом (1875 – 1930) антологія перекладів українських новел і оповідань, до якої ввійшли твори І. Франка, О. Кобилянської, В. Стефаника, О. Маковея та інших українських письменників. Вийшла у Варшаві 1908 р.

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1979 р., т. 21, с. 7 – 25.