«Горе старому, ой горе!…»
Іван Франко
Горе старому, ой горе!
Тіло зігнуте до впів,
руки трясуться і ноги,
в роті немає зубів.
Тусклії очі не бачуть,
слиниться рот раз у раз,
щезла краса молодая,
в жилах огонь весь погас.
Слів його рід вже не слуха,
жінка не хоче го й знать,
син навіть рідний говорить:
тату, пора вам вмирать.
Примітки
Вірш уперше опубліковано в журн.: Вітчизна. – 1946. – № 5. – С. 179, у складі статті М. Возняка «Тюремні чернетки Івана Франка» разом із низкою інших невеликого обсягу віршів, як зазначено в публікації – «строф». Твори ці, як і окремі з «Тюремних сонетів», складені Франком під час перебування під слідством у львівській в’язниці восени 1889 р. та записані олівцем на обкладинках (на «сорочках», за висловом автора першопублікації), виданого івритом Мойсеєвого П’ятикнижжя (Hebrew Pentateuch, Wien, 1888).
Запис віршів цієї групи супроводжують дати (на початку) та позначки римськими й арабськими цифрами (в кінці). Першопублікатор зауважував, що «цифрові позначення стосуються використаної літератури, невідомо, якої саме». Очевидно, припущення М. Возняка слушні: за жанром близькі до максим та сентенцій, ці твори, як і ряд інших, їм подібних, опублікованих у циклах «Паренетікон» збірок «Мій Ізмарагд» і «Давнє й нове», ймовірно, є переспівами та переробками якихось досліджуваних Франком моралістичних збірників. Вірш «Горе старому, ой горе…» має датування: 24/9 [1889] та зазначення внизу: III 194, що, очевидно, означає том і сторінку книги. Джерело, на яке покликається поет, досі не з’ясовано.
Як і решта з цієї групи, вірш «Горе старому, ой горе…» свого часу передрукований у книзі М. Возняка «З життя і творчості Івана Франка» (К., 1955) та увійшов у 50-томне Зібрання творів (2, 411), проте надрукований там із пропуском 6-го рядка.
Подається за автографом (ф. 3, № 230, ця ж одиниця збереження, що становить книгу, входить і до складу особистої бібліотеки Івана Франка, № 2522).
Микола Бондар
Подається за виданням: Франко І.Я. Додаткові томи до зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 2008 р., т. 52, с. 155.