46

Іван Франко

Хоч би ти попіл їв і землю гриз,

А не позбувся злости,

То не заслужиш ти у праведних

Одного «бог да прости!»

Примітки

Вперше надруковано у кн.: «Давнє й нове», с. 58. На с. 59 вказано, що строфа була продиктована 15 – 20 грудня 1910 р.

Існує відмінна редакція строфи 7 («Хоч би ти попіл їв і землю гриз…»), вперше надрукована в журн. «Житє і слово», 1895 р., т. 3, с. 325, під загальним заголовком «Із чужих квітників. Із «Ізмарагду». Зберігся автограф цієї редакції (ф. 3, № 219, с. 28):

Хоча б ти і попіл сльозами місив,

А в серці на брата злий замисл носив,

То вся твоя люта покута

Не варта засохлого прута.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 3, с. 204 – 205.