2.02.1889 р. До Ізидора Коперницького

Wielce Szanowny Panie Profesorze!

Przepraszam najmocniej, że tak się spóźniłem z przesyłką dalszej części zbioru ks. Leszczyszaka, ale zajęty obecnie jako reporter przy procesie Kukizowskim ledwie mam czas odetchnąć nieco wieczorem. Niech więc to mię wytłumaczy, że nie zdołałem dotychczas przepisać całego zbioru – a przepisywać go trzeba koniecznie, gdyż pisany on jest ołówkiem na świstkach ruskimi literami. Posyłam obecnie tylko pieśni ośmiozgłoskowe typów 4 + 4 (var. 4 + 3) i 5 + 3 i pieśni należące w zakres eposu zwierzęcego.

Pozostają jeszcze u mnie: grupa pieśni weselnych, grupa pieśni o mieszanych rozmiarach, grupka kołomyjek, dalej parodyj i rymowanych żartów, zagadki i parę powieści ludowych. Jak więc Sz. Pan widzi, zbiór ten odpowiadałby mniej więcej całemu cyklowi łemkowskiej twórczości ludowej, i można by go opublikować jako całość tym bardziej, że zapisany on jest cały w jednej wsi Bilicznie, pow. Grybowskiego (nie Baligrodzkiego, jak przez pomyłkę poprzednio wspomniałem). Jeżeliby Szanowny Pan sobie tego życzył, mógłbym przyjąć się jego opracowania dla publikacji, t. j. napisania krótkiego wstępu, porównania warjantów i sporządzenia słowniczka. Rozumie się, że surowy materjał nasamprzód przeszłe częściami na ręce Szanownego Pana, a w razie gdyby Sz. Pan zgodził się dać mi go do opracowania, prosiłbym przysłać mi te odpisy napowrót. Słowa, które Sz. Pan przesłał mi jako niezrozumiałe, objaśniam:

Rawa że murawa – onomatopoetyzm, oznaczające zwykle dźwięk skrzypiec, tutaj jest tylko dźwiękiem wyrażającym wesołe usposobienie.

Wera – tutaj ale, tylko; zwykle znaczy: rzeczywiście (vero), częstokroć w przysłowiowym zwrocie «wera Bohu» – dalibóg.

Zochabyć – zostawić, porzucić.

Bułgar, u Hucułów bowhar – strzelec, puszkarz, dawna milicja.

Hajtow – wolarz, pasterz wołów lub tez handlarz wołów.

Hajtuwaty – pędzić woły na paszę lub na targ.

Dreże – gdzie że.

Zwariaty – waryty, gotować, okropem parzyć.

Daky – dejaki.

Kirasiania – jakieś węgierskie słowo, może dziewczyna? Królewna?

Ki – choć by.

Patczyło – patrzyło.

Serdecznie dziękuję Szanownemu Panu za przysłanie mi pięknego zbioru piosnek górali Bieskidowych. Parę uwag o nim dałem do «Kwartalnika historycznego». Pozostaję z prawdziwym szacunkiem Szanownego Pana sługa

Iwan Franko.

Lwów, ul. Zyblikiewicza, № 10. D[nia] 2 lutego 1889

Вельмишановний пане професоре!

Дуже вибачаюся, що так спізнився з надісланням дальшої частини збірки о. Лещишака, але зайнятий тепер як репортер на кукизівському процесі ледве маю час трохи передихнути ввечері. Хай це буде вибаченням мені за те, що я досі не спромігся переписати всю збірку, а переписувати її треба неодмінно, бо вона писана олівцем на клаптиках українськими літерами. Нині посилаю тільки восьмискладові пісні типів 4 + 4 (варіант 4 + 3) та 5 + 3, а також пісні, що належать до сфери тваринного епосу.

В мене ще лишаються: група весільних пісень, група пісень мішаного розміру, групка коломийок, далі пародії, римовані жарти, загадки і кілька народних легенд. Отже, як бачите, шановний пане, збірка більш-менш скидається на цілий цикл лемківської народної творчості, і можна було б опублікувати її як певну цілість, тим більше що її повністю записано в одному селі Грибовського повіту (а не Балігродського, як я помилково вказав раніше). Якби Ви, шановний пане, погодилися на це, я міг би взятися за опрацювання її для публікації, тобто написати невеличкий вступ, зіставити варіанти й укласти словничок.

Звичайно, сирий матеріал я насамперед перешлю частинами на Ваше ім’я, а в разі коли б Ви погодилися дати його мені для опрацювання, просив би прислати мені ці записи назад. Слова, які Ви прислали мені як незрозумілі, пояснюю.

Rawa że mirawa – ономатопеїзм, який звичайно означає звук скрипки; тут – лише звук, що передає веселий настрій.

Wera – тут: але, тільки; звичайно означає: справді (vero), нерідко в приказковому звороті «wera bohu» – далебі.

Zochabyć – залишити, покинути.

Bułgar – у гуцулів bowhar – стрілець, пушкар, колишня міліція.

Нajtow – воляр, волячий пастух або торгівець волами.

Hajtuwaty – гонити волів на пашу або на продаж.

Dreże – де ж.

Zwariaty – варити, кип’ятити, парити.

Daky – деякі.

Kirasiania – якесь угорське слово, може дівчина? королівна?

Кі – хоча б.

Patczyło – належало.

Сердечно дякую Вам за надіслання мені чудової збірки пісеньок бескидських горян. Кілька уваг про неї я дав до «Kwartalnika historycznego». Лишаюся з глибокою повагою Ваш покірний слуга

Іван Франко.

Львів, вул. Зиблікевича, № 10. Дня 2 лютого 1889

Примітки

Вперше надруковано: «Українське літературознавство» Іван Франко. Статті і матеріали, вип. 5. Львів, 1968, с. 138 – 139 (публікація О. І. Дея та М. О. Мороза).

Автограф зберігається в архіві Етнографічного музею в Кракові.

Лист написано польською мовою.

Подається за фотокопією (ІЛ, ф. 3, № 4999).

… з надісланням дальшої частини збірки О. Лещишака… – Про це І. Коперницький просив у листі до І. Франка від 13 січня 1889 р.

…на кукизівському процесі… – Йдеться про судовий процес над поміщицею с. Кукизова (поблизу Львова) М. Стшелецькою та її сином, звинуваченими у нападі на ксьондза Я. Тхужніцького. За матеріалами цього процесу написано повість І. Франка «Основи суспільності».

…дякую Вам за надіслання мені чудової збірки… – Йдеться про впорядковану І. Коперницьким збірку «Pieśni górali Bieskidowych z okolic Rabki», Kraków, 1888. Рецензія І. Франка на неї надрукована в журналі «Kwartalnik historyczny», 1889, № 2.

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 49, с. 192 – 194.