Статистика учеників. А. Віросповідання і народність

Іван Франко

Досі в своїх обчисленнях статистичних ішли ми зовсім за справозданням ради шкільної крайової. Дійшовши до статистики учеників, котра становить головну основу виданого досі справоздання, ми перекинемо трохи порядок прийнятий радою шкільною і, заховуючи собі пізніше обчислення більш педагогічної натури, поперед всього приглянемось контингентові галицьких учеників шкіл середніх під взглядом віросповідань і народності. Не потребуємо й пояснювати, що ходить нам не о що інше, як о сконстатування сили руського елемента в середніх школах. Постараємось затим на підставі поданих радою шк[ільною] дуже докладних табель відповісти на слідуюче питання!

1) Кілько було русинів в галицьких середніх школах в послідних 10 літах, числячи абсолютно і в порівнянні з другими народностями?

2) Чи і о кілько в котрім році зменшався або збільшався руський елемент чи то в гімназіях, чи в школах реальних?

Наперед однако ж мусимо запримітити, що в табелях ради шкільної при всій їх докладності стрічаємо одну і то не малу трудність, випливаючу вже з самого предмета і з обов’язуючих приписів. Викази статистичні о віросповіданні учеників дуже значно різняться від виказів о народності на некористь сеї послідньої. Табелі ради шкільної виказують затим в наших гімназіях дуже значне число поляків греко-кат[олицького) віросповідання. Між тим на ділі ми привикли справді до того, що віросповідання і народність не суть поняття тотожні, але знаємо тільки о русинах римсько-кат[олицького] віросповідання; о поляках же греко-кат. віросповідання історія або мовчить, або відзивається досить непідхлібно, характеризуючи їх назвою «перекинщиків». Щоб затим в слідуючих наших обчисленнях вирівняти ті незгідності між табелями о віросповіданню і о народності, ми будемо мусили між елементом руським і польським в Галичині поставити ще й елемент ополячених (чи то по традиції, чи по своїй волі для кар’єри і т. д.) русинів або перекинщиків. В слідуючій табличці зводимо докупи число русинів, поляків і перекинщиків в галицьких школах середніх по порядку літ шкільних 1875 – 1883.

Заким перейдемо до уваг над повисшою табелькою, мусимо попереду всього вияснити різниці, які заходять між нею а табелями урядовими. Число русинів на нашій табельці єсть таке саме, яке подають табелі урядові (стор. 127 – 135). Число русинів з додатком рубрики перекинщиків становить урядове число учеників греко-кат. обряду. Число поляків єсть приняте у нас таке, яке подають табелі урядові під рубрикою учеників латинського обряду. Бути може, що такий рахунок стрітить протести з сторони польської, але ми не могли брати числа поляків такого, яке наводять урядові табелі в розділі о народності з слідуючих причин:

1) В тім розділі нема окремої рубрики для жидів, т. є. жиди в очах нашої шкільної власті не суть окремою народностею, окремою расою, а суть тільки віросповідання, як донедавна були русини. В розділі о народностях ученики-жиди приділені в часті до німців, а в більшій часті до поляків, що ми для самої етнографічної докладності мусили розділити.

Так само без пардону зачислені до поляків і вірмени й та частина учеників гр[еко]-к[атолицького] обряду, котру ми відставили на бік в рубрику перекинщиків. Рахунок виходить такий, що після числення ради шкільної крайової було в тих дев’яти лігах в галицьких середніх школах: русинів – 14 973, поляків – 71151, німців – 6 708, чехів – 142, інших народностей, як угрів, румунів, італіян, сербів і пр. – 87. Між тим рубрики о віросповіданнях виказують 16 283 жидів, а 813 уч.-лютеран і кальвіністів, очевидно, німців, з незначними хіба виїмками.

Бачимо затим, що рада шкільна кр[айова] в розділі в народностях до рубрики німців дочислила щонайменше 5 895 жидів, а до польської народності (коли всіх 59 827 лат. обр. вважати поляками, що не буде докладним, так як тут найдесь доволі русинів і інших народностей) причислила: 714 русинів-перекинщиків, 10 388 жидів і 222 вірмен, що разом учинило повищу суму 71 151. Що поступування таке може бути і патріотичне (бо все ж таки причиняє для бідної польської народності 11 324 obywateli rodaków) і навіть основується на обов’язуючих приписах міністеріальних – сього перечити не думаєм. Але чей же знов і найвища наша власть шкільна не заперечить, що науково і докладним таке числення не єсть і що ми маємо право піти трошки іншою дорогою.

З повищої табельки бачимо, що перед сього, що русини (без перекинчиків) становили в тих 9 роках рівно четверту часть числа поляків, а шосту часть сумаричного числа всіх учеників. Число русинів збільшувалося постійно з року на рік в прогресії арифметичній, вираженій слідуючими числами: 1, 1 1/17, 1 1/11, 1 1/8, 1 1/7, 1 1/6, 1 1/4, 1 2/9, 1 1/3, або 100, 106, 109, 112,5, 114,3, 117, 125, 122, 133. Число поляків збільшувалося в прогресії як 100, 101, 101,4, 105, 108, 109,2, 111,24, 113, 115,8. Число жидів збільшувалось в прогресії як 100, 112,6, 132,15, 150, 165,9, 176,14, 184,09, 185,2, 180.

Ті прогресії дають нам дуже цікаві сказівки о тім, кілько і які елементи змагаються в наших середніх школах. І так бачимо, що з найбільшою скоростею змагається елемент жидівський. В дев’яти літах змігся він о цілих 85 %, то значить, що на кождих 100 учеників жидів з кінця р. 1875 прибувало кождого слідуючого року пересічно 60,76 нових учеників. По жидах, хоч і в великім відступі, слідують русини, а аж за ними поляки. Русини змоглися остаточно о 33 %, т. є. рівно о третю часть свого первісного числа. На кождих 100 учеників русинів прибувало в кождім році пересічно по 17,47. Правда відношення русинів до загальної суми учеників майже не змінилося: коли-бо з кінцем 1875 р. русини становили 6 1/3 часть всіх тодішніх учеників, то з кінцем 1883 становили 6 1/10 часть. Але виною сього був, як бачимо, надзвичайно бистрий зріст жидів.

В найслабшій прогресії змагалися поляки, бо в цілих дев’яти літах змоглися заледве о 16 %, то значить, на кождих 100 учеників поляків прибувало від кінця 1875 р. пересічно щороку 8,45 учеників. Мимо того і їх пропорція до загального числа учеників не то що не зменшилася, але ще навіть змоглася, хоч і не дуже значно. Що ж тикаєсь третьої нашої рубрики, іменно тих чудненьких поляків гр[еко]-кат[олицького] обряду, то о них ми нічого говорити не будемо, а тільки можемо сказати, що їх взглядно мало і з кождим роком робиться менше. Чей же незадовго діждемося того часу, коли вони зійдуть до зера!

Примітки

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1985 р., т. 46, ч. 1, с. 431 – 434.