Мачуха

Іван Франко

(Із циклу «Нічні думи»)

Прикоротала мене

Мачуха погана,

Все свариться і клене

До ночі від рана.

А я, хлопець молодий,

Їй корюсь і гнуся;

Не закону, не людий –

Сам себе боюся.

Здавна чесний був наш рід,

Чесна наша хата,

Пекло стала в ній коїть

Цокотуха клята.

Колись – бог мені не брат, –

Як терпцю не стане,

Ніби буря, ніби град,

Гнів мій на ню гряне!..

І не ручу я тоді

За свій ум, за руку, –

Страчу літа молоді

Через злу гадюку…

Примітки

Вперше надруковано в журн. «Зоря», 1883, № 1, с. 5, під заголовком «Прикоротала мене мачуха погана…» у складі циклу «Нічні думи».

Збереглися три автографи: ф. 3, № 192, с. 56, датований «13.XII 1882»; ф. 3, № 281, с. 2; ф. 3, № 232, с. 85, написаний в останні роки життя поета. Третій автограф не має суттєвих розходжень порівняно з двома попередніми, аутентичними автографами.

Він відрізняється від них лише тим, що має заголовок «Мачуха».

Подається за автографом (ф. 3, № 232).

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 2, с. 352.