Народна гутірка про комету

Іван Франко

З осені 1882 р.

Швидко, як сонечко має вказатись,

Тут же на сході комета стоїть, горить,

Грізно глядить на наш край, сном обнятий, –

Щось се значить!

Війни комета віщує новії,

Кров’ю червона, що маєсь пролить, –

Чом же хвостом вона грозить Росії?

Щось се значить!

Мов величезна стріла з небосклону,

Божов рукою спущена, летить, –

Чи не вістить вна тиранії скону?

Щось се значить!

Кажуть, що цар, її вздрівши, безсонний

Зблід, хтів обіруч корону хватить,

Но не було над чолом вже корони, –

Щось се значить!

10/Х 1882

Вперше надруковано у кн.: Твори, т. 13, с. 132 – 133.

Збереглися два автографи – чистовий (ф. 3, № 214, с. 78, з кінця зошита) і чорновий (ф. 3, № 597, с. 4). Автографи не мають істотних розходжень.

Подається за автографом (ф 3, № 214).

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 2, с. 340 – 341.