Не алегорія

Іван Франко

Застрекотало в дерева вершині,

Якийсь там звірик мав гніздо в дуплі;

Підстерегли його дві хижії пташині,

На нього дружно кинулись у млі.

Він шарпнувся, їх крила злопотіли,

Та кігті міцно впились йому в тіло,

Всі троє враз униз вони злетіли;

Шуліки зараз принялись за діло.

Без крику, гладко постулявши крила,

Мов раді, що перемогла їх сила,

Швиденько дзьобають у нього очі.

Оце мені приснилось сеї ночі.

Писано 22 падолиста 1914.

Примітки

Вперше надруковано у кн.: Твори, т. 13, с 384. Подається за автографом (ф. 3, № 232).

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 3, с. 376.