Pieśń ludowa

Іван Франко

Patrz na krynicę, co na stepie w dali

U stóp mogiły jak zdrój łez bulkoce!

W jej licu światło księżyca migoce

I promień słońca igra w czystej fali.

Tu z piersi ziemi biją wodne żyły,

Ruch fal nie kończy się i nie zasypia,

A świeża woda tysiące pokrzepia

Wiośnianych ziół, co odpływ jej okryły.

Krynica ta z żywymi strumieniami,

To ludu mego duch, co smutkiem dziś owiany,

Śpiewa do serca sercem i słowami.

I jak początek tych strumieni nam nieznany,

Tak z ciemnych źródeł słowa te powstały,

By czystym żarem serca nam pałały.

Примітки

Вперше опубліковано в журн.: Kłosy ukraińskie. – 1914. – № 5/6. – 29 травня (1 червня). – С. 4, за підп.: D-r Ivan Franko. Автопереклад з української поезії «Народна пісня (Сонет)», яка входила до збірок «З вершин і низин», 1887 р., та «Із літ моєї молодости», 1914 р. (див. 1, 143; 3, 284); здійснено 16 квітня 1914 р.

Микола Легкий

Подається за виданням: Франко І.Я. Додаткові томи до зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 2008 р., т. 52, с. 196.