5. Дрогобицька філантропія

Іван Франко

Що се дзвенить, що се гримить,

По городі лунає?

На дохід бурси для дівчат

Дрогобич бал справляє.

То доктор Генгст, a wohler Jüng,

Ту думку пропагує,

Занявся нею щиро сам

І сам бал аранжує.

А за свій труд і за свій план

Одне лише – се жарти! –

Собі прирік. Для свояків

Свободні вступні карти.

А своячок, приятельок

У нього там немало,

Так що, як балу день прийшов,

На продаж карт не стало.

Професорки, уряднички

З гніву аж в штуки рвуться,

Що вільні карти жидівкам,

А не їм дістаються.

І хоч христянським дітям мав

Припасти дохід, таки

Всі змовились не йти на бал,

І не пішли, сараки.

А жидівок прийшло май-май,

Жидків також немало,

І все те геть аж пізно вніч

І пило, і гуляло.

Числили дохід другий день,

Він досить був великий:

Буфетчик римських п’ятдесят,

І п’ятдесят музики.

Блаватні купці пару сот,

Зо сто кравець французький,

На бурсу для дівчат, мабуть,

Лишилося дві «шустки».

Примітки

Вперше надруковано в журн. «Зеркало», 1882 р., ч. 24, 15 грудня, с. 186, за підписом Мирон ***.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 3, с. 248 – 249.