Сон князя Святослава
Іван Франко
Драма-казка в 5 діях
Посвята
У сні турботному, важкому
І я отак колись лежав,
Без діла – діла я бажав,
Без труду – чув у тілі втому.
Кругом мене клубилась зрада
І зависть-гадина повзла;
На розграні добра і зла
Мене держала мрій принада.
В тім сні, в тім соннім отупінні
Твій вид явивсь мені нараз
І серцем моїм він потряс,
Мене ударив по сумлінні!
Пронята розкішшю і жахом,
Душа збентежилась украй,
Почула крик: «Вставай! Вставай!
Спіши до цілі темним шляхом!»
Я пізнавав, пронятий дрожжю,
В твоїх очах, в твоїм лиці
Найкраще все, що на віці
Любив я й полюбити можу.
І був огонь такий могучий,
І розказ був у тих очах,
Що переміг мій сон і жах
І пхнув мене у вир кипучий.
У вир життя, і труду, й бою,
Огнем тим пхнутий, я пішов.
Відвагу й силу віднайшов,
Хоч сам ішов я, не з тобою.
Прийми ж, несудженая доле.
Оці листочки з моїх рук
На спомин тих утіх і мук,
Що виплодило наше поле!
Автор
Особи
Святослав, великий князь київський, 60 літ.
Гостомисл, воєвода, приближений князя, 50 літ.
Запава, його жінка, 30 літ.
Овлур, боярин, ізгой, 40 літ.
Предслава, його жінка, 35 літ.
Діти Овлурові, німі особи.
Путята, боярин, приближений Гостомисла.
Кунаш, вояк Гостомисла.
Гарниш, слуга Святослава.
Васюта, Панюта, Трубай, Чурило, Чепіль – розбійники.
Ангел, вояки, розбійники, слуги, народ.
Діється в початку XII віку в Києві й околиці.
Примітки
Вперше надруковано в журн. «Житє і слово», 1895, т. 3, кн. 1, с. 21 – 45; кн. 2, с. 182 – 215. Того ж року без текстових змін драма вийшла окремою книжкою у Львові. При перевиданні була додана віршована посвята.
Зберігся запис казки «Як король Карло В[еликий] ходив красти» (очевидно, перекладеної І. Франком з якогось іншомовного джерела), сюжет якої близький до драми «Сон князя Святослава» (№ 2185, с. 72 – 74).
Датується за першодруком.
Подається за виданням: Іван Франко. Сон князя Святослава. Львів, 1895.
Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1979 р., т. 24, с. 213 – 315.