2. Статистичні праці

Іван Франко

Від часу видання книги Калінки минуло 20 років, протягом яких зроблено дуже мало для галицького краєзнавства. Довідники Ступницького і Ожеховського давали тільки сирий матеріал, до того ж дуже скупий, офіційна статистика (Шмедес та інші) не виходила за межі елементарних географічних та адміністративних відомостей, краєзнавча енциклопедія Шнайдера, запланована з великим розмахом, лишилася фрагментом і з наукового боку не могла задовольнити. Це була праця, розпочата надто передчасно: мала споруджуватися будівля, для якої не було цегли і обтесаних брил, бракувало будь-яких детальних даних, не кажучи вже про їх наукову критику. Щоправда, покійний Шнайдер з мурашиною наполегливістю збирав матеріал до своєї праці, збирав книжки і брошури, не гребуючи дрібними клаптями, видобував з пороху або купував у крамарів продані «на масло» старі папери і документи. Таким чином, він зібрав цілий архів, велетенський як на сили і засоби однієї людини, але вартість його не відповідає розміру вкладеної праці і зусиль, так що нині більшість його скарбів – це купа непотрібної макулатури, хоча можна і тут відшукати і не одну цінну річ.

Приблизно з 1870 р. намічається зацікавлення вивченням і дослідженням економічних та політичних відносин нашого краю. Одним з перших плодів цього була відома свого часу брошура Рапацького «Ludność Galicji» (Львів, 1874), де вперше зроблено спробу опрацювати на рівні, що відповідав тодішньому станові європейської науки, одну з галузей статистики – статистику населення, тобто демографію. Щоправда, дослідження не завжди спиралося на правдиві цифри і не вичерпало теми навіть у наміченому обсязі, бо майже не торкнулося статистики соціальної, криміналістики, статистики хвороб, освіти і т. п.

Однак праця Рапацького викликала в Галичині пожвавлення на ниві статистики. Після її появи вийшли статистично-економічні праці українського автора Володимира Навроцького: першою з його численних робіт був саме аналіз книжечки Рапацького. Майже одночасно з Рапацьким у польській літературі виступив Адам Марассе, друкуючи польською мовою (у «Przeglądzie Polskim», «Encyklopedji rolniczej» тощо) і німецькою (у «Statistische Monatschrift») ряд спеціальних праць з тих галузей статистики,, що їх не торкнувся Рапацький, – переважно про галицьке сільське господарство, його заборгованість, проблеми розвитку і т. п.

Галицький сейм також звернув увагу на крайову статистику. Засновано крайове статистичне бюро при виділі крайовому, розпочато видання більш-менш цінних неперіодичних випусків під назвою «Wiadomości statystyczne о stosunkach krajowych». Крім головного редактора д-ра Тадеуша Пілата, розробкою окремих тем у цьому виданні відзначилися молоді працівники д-р Охенковський і д-р Клечинський; перший з них, виїхавши за кордон, спрямував свою увагу на іноземні матеріали і став відомий науковому світові працею про економічний розвиток Англії протягом кількох останніх століть; другий зайняв посаду директора статистичного бюро у Кракові.

Щоправда, «Wiadomości statystyczne» у перші роки свого існування мали служити насамперед поточним потребам автономного управління та його органів, тому займалося воно переважно адміністративною і фінансовою статистикою. Найважливіша і найбільша за обсягом праця в цій галузі («Statystyka gminna w Galicji». – «Wiadomości…», rocznik IV, 1878), крім цінних історичних матеріалів, зосереджених у вступі, ще мало піднімається над рівнем офіційної адміністративної статистики. Для глибшого розуміння структури і розвитку галицького суспільства «Wiadomości» дали надзвичайно мало матеріалу, і лише в останніх роках помітно певний прогрес у цьому напрямі (статистика великої земельної власності).

Ймовірно, для усунення цих недоліків, в усякому разі для поширення статистичних досліджень і студій на теми, досі у «Wiadomościach» не висвітлювані, такі як промисловість у краї та її розвиток, за ініціативою створеної покійним Зиблікевичем комісії у справах крайової промисловості при виділі крайовому, було засновано бюро з промислової статистики. Цим бюро керує Тадеуш Рутовський, який уже раніше своїми численними працями у газеті «Nowa Reforma», «Gazecie Narodowej» та інших часописах показав себе як добрий знавець відносин у краї, відданий статистиці, сумлінний і невтомний працівник.

І справді, нове бюро відразу чудово довело свою життєздатність, видавши ряд дуже цінних монографій про окремі галузі нашої крайової промисловості (деревообробна промисловість, ткацтво, виробництво крохмалю, цукроварні, пропінація і ґуральництво), в яких на основі архівних і офіційних матеріалів зображено історію розвитку або занепаду цих галузей і статистику їх сучасного стану. Не задовольняючись цим, д-р Рутовський пішов далі і в окремому випуску побажав дати першу докладно опрацьовану статистику населення Галичини за заняттям і способом заробітку – річ надзвичайно важлива для оцінки суспільних відносин краю і водночас дуже складна для виконання у зв’язку з неточним методом збору урядом первинних даних у цій галузі. Власне через це праця Рутовського вийшла гіршою за інші його статистичні монографії.

Зате високої оцінки заслуговує інше статистичне видання, почате д-ром Рутовським і керованим ним бюро промислової статистики. Маю на увазі «Roczniki statystyki Galicji» (досі вийшло три), які за прикладом опублікованого віденською центральною статистичною комісією збірника «Handbuch der Statistik der Oesterreichische Monarchie» дають суцільну, без тексту, але по змозі зіставну статистичну картину крайових відносин, до яких можна було одержати відомості відповідно до характеру зібраних матеріалів. Не маю наміру говорити про достоїнства цього видання, яке відразу після своєї появи здобуло собі широке схвалення не тільки у літературі й публіцистиці краю, але й за його межами. У виданні помітно варту схвалення тенденцію до вдосконалення і поширення з кожним роком кола охоплених матеріалів, так що останній з випусків щорічника, третій, порівняно з першим, дає значно більше матеріалу.

Рутовський виступив з ще одним дуже важливим і широким планом – скласти «Статистику Галичини» – працю, яка відповідала б усім вимогам науки. Всі його дотеперішні видання були лише підготовчими для неї розробками. Праця ще не вийшла, хоч про її підготовку оголошено вже давно.

Під впливом цих видань, а нерідко і в безпосередньому з ними зв’язку бачимо протягом останніх років значне пожвавлення на ниві дослідження соціальних і економічних відносин нашого краю. Насамперед заслуговує згадки блискуче написана відома праця Щепановського «Nędza Galicji w cyfrach», хоч самі цифри, зібрані п. Щепановським, не завжди витримують наукову критику, як це показав д-р Пілат у своїй ґрунтовній рецензії на цю працю. З’явилося й гідне уваги дослідження д-ра Вітольда Левицького «Nasze czy obce żywioły», в якому автор науково опрацював статистичні матеріали про галицьких євреїв. Цінними доповненнями до галицького краєзнавства є й інші праці д-ра Левицького, такі як «Samorząd gminny» і «Materiały do reformy stosunków gminnych», хоч вони служать насамперед практичній меті.

Виразом пожвавлення праці і зацікавлень у цій галузі став місячник «Ekonomista Polski», заснований Рутовським, Щепановським і В. Левицьким. Журнал подавав чудові надії, опублікувавши в перших своїх числах цінні праці своїх видавців. Дальші номери не завжди витримувалися на рівні перших, все ж в них маємо зібраний і опрацьований дуже цінний матеріал, якого не може обминути той, хто працює на ниві галицького краєзнавства.

Наперед застерігаю: називаючи тут праці, що стосуються галицького краєзнавства, не маю наміру подавати точну і повну бібліографію. Наводжу тільки основні праці, обминаючи цілий ряд дрібних монографій і публіцистичних статей, яких, розуміється, при детальному огляді всього нашого краєзнавства не можна обминати. На жаль, не тільки такий огляд, а й фахова бібліографія праць, що стосуються цієї тематики і можуть служити матеріалом для неї, – це у нас поки що справа майбутнього.

Примітки

Довідники Ступницького і Ожеховського… – Маються на увазі праці: Stupnicki Hippolit. Skorowidz wszystkich miejscowości położonych w Królewstwie Galicyi i Lodomeryi jako też w W. Ks. Krakowskim i Księstwie Bukowińskim, pod względem politycznej i rządowej organizacyi kraju… Lwów, 1855; Orzechowski Konrad. Przewodnik statystyczno-topograficzny i skorowidz obejmujący wszystkie miejscowości z przysiółkami w Królewstwie Galicyi, W. X. Krakowskim i X. Bukowinie, według najświeższych wskazówek urzędowych ułożony i wydany… Kraków, 1872.

Шмедес – I. Франко мае на увазі видання: Schmedes Cr. Geographisch-statistische Obersicht Galiziens und der Bukowina. Lemberg, 1869.

… краєзнавча енциклопедія Шнайдера… – Йдеться про працю галицького краєзнавця А. Шнайдера (1825 – 1880) «Енциклопедія краєзнавства Галичини» (т. 1 – 2, літери А – Б, Львів, 1868 – 1874), де вміщено нариси про населені пункти Галичини, окремі вулиці і будинки міста Львова. Зібрані вченим документи і рукописи зберігаються у відділі рукописів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника та в архіві Краківського воєводства ПНР (ф. «Тека Шнайдера»).

Рапацький Владислав – польський дослідник статистики Галичини.

Навроцький Володимир Михайлович (1847 – 1882) – український статистик, економіст та публіцист демократичного напряму. У своїх працях викривав грабіжницьку економічну політику австрійської адміністрації та польської шляхти, що намагалися перетворити Галичину в земельно-сировинний придаток Австро-Угорської монархії.

Марассе Мечислав (1840 – 1880) – польський статистик та економіст. Досліджував народне господарство Галичини. Займався методологією та історією статистики.

«Przegląd Polski» – щомісячний науково-літературний журнал, виходив протягом 1866 – 1914 рр. у Кракові.

«Encyklopedia rolnicza» – мається на увазі видання: Encyklopedia rolnicza i rolniczo-przemysłowa pod red. A. Strzeleckiego i H. Kotłubaja, t. 1 – 3. Warszawa, 1888 – 1890.

«Statistische Monatschrift» – щомісячний журнал з питань статистики. Виходив у Відні.

Пілат Тадеуш (1844 – 1923) – польський статистик і економіст, з 1872 р. професор статистики у Львівському університеті, з 1877 р. депутат галицького сейму.

Охенковський Владислав (1840 – 1908) – польський економіст і статистик.

Клечинський Юзеф (1841 – 1900) – професор статистики й адміністративного права в Краківському університеті, директор Краківського статистичного бюро.

Зиблікевич Микола (1825 – 1887) – польський економіст 1 політичний діяч консервативного напряму.

Рутовський Тадеуш (1850 – 1918) – польський буржуазний політик і економіст.

«Nowa Reforma» – польська газета ліберально-буржуазного напряму, виходила у Кракові в 1886 – 1898 рр.

«Gazeta Narodowa» – щоденна газета («Gazeta Narodowa Lwowska»), що виходила з 1842 по 1913 рр. Спочатку газета стояла на ліберально-буржуазних позиціях, а після смерті головного редактора Я. Добжанського стала органом крайніх реакціонерів – «подоляків».

…праця Щепановського «Nędza Galicji w cyfrach»… – I. Франко мае на увазі твір польського буржуазного політика й економіста С. Щепановського (1846 – 1900) Nędza Galicyi w cyfrach i program energicznego rozwoju gospodarstwa krajowego. Lwów, 1888.

…дослідження д-ра Вітольда Левицького «Nasze czy obce żywioły». – Йдеться про видання польського буржуазного політика й економіста В. Левицького (1854 – 1931) «Nasze czy obce żywioły. Studium społeczne». Lwów, 1889.

… інші праці д-ра Левицького, такі як «Samorząd gminny» i «Materiały do reformy stosunków gminnych»… – Маються на увазі книги: Lewicki Witold. Samorząd gminny w Galicyi i dzieje jego reformy na podstawie źródeł urzędowych. Lwów, 1888; Lewicki Witold. Materiały do reformy gminnej w Galicyi, zestawione z polecenia Wyższego Wydziału Krajowego z dnia 10 sierpnia, 1887… Lwów, 1888.

«Ekonomista Polski» – польський щомісячний економічний журнал буржуазного напряму, присвячений розвиткові промисловості та торгівлі в Галичині. Виходив у Львові у 1890 – 1894 рр.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 46, ч. 2, с. 119 – 122.