Мойсей
Іван Франко
Львів, січень до липня 1905.
Примітки
Вперше надруковано 1905 р. окремою книжкою: Іван Франко. Мойсей. Поема. Львів. Накладом автора, 1905, 102 с. Того ж року в журн. «Літературно-науковий вісник» за липень місяць опубліковано «Притчу про терен» з підзаголовком: «Уривок із поеми «Мойсей» – п’ятий розділ поеми без першої строфи.
1913 р. вийшло друге видання поеми: Іван Франко. Мойсей. Поема. Друге видання з передмовою. Львів 1913, 63 с. У передмові Франко дає ключ до розуміння свого твору, розкриває джерела, якими він користувався при написанні поеми. На основі цієї передмови Франко зробив варіанти передмов до польського та російського перекладів твору. 1916 р. в Києві вийшло третє видання поеми, спотворене царською цензурою: Іван Франко. Мойсей. Поема. 3-тє видання. К., 1916, 56 с. Франко не брав участі у підготовці цього видання.
Поема написана протягом січня – червня 1905 р.
У відділі рукописів Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР (ф. 3, № 271) зберігається автограф розділів 7 – 20 поеми з авторськими поправками і додатками. Вони відбивають працю І. Франка над твором. Так, у розділах 7, 8, 13, 14 поет замінив у деяких місцях одні строфи іншими, зробив скорочення тощо. Майже в усіх розділах є незначні виправлення смислового та мовно-стилістичного характеру. Вони стосуються окремих слів, подекуди – окремих рядків. За цим автографом були надруковані названі вище розділи твору.
Доля автографа розділів 1 – 6 невідома.
В передмові до другого видання поеми (1913) Франко зазначив, що воно «являється в тексті незміннім, з виїмком кількох дрібних поправок» (ст. III). Друге видання, на відміну від першого, має передмову. Подекуди Франко також поставив наголоси. Крім того, він зробив у ряді місць деякі правописні й мовно-стилістичні поправки. Діалектну форму в рядку: «Мов дві блискавці в хмарі» (с. 18 першого видання) виправив на «Мов дві блискавки в хмарі» (с. 12 другого видання). Слова против, пахучі замінив на проти й пахущі.
Заміну, що має смисловий характер, зроблено лише в одному випадку. 37-й рядок розділу 16 поеми: «Ох, дитя нетямуще!» поет виправив на «Ох, дитя невидюще!».
Крім того, в другому виданні поеми випущена така строфа:
Тут удариться він о зубець,
Розіб’ється на части,
Там з собою ще камінь порве,
Щоб з ним нижче упасти.
Наведена строфа відсутня у польському та російському перекладах поеми, які авторизував Франко. Не маючи вірогідних доказів, що ця строфа пропущена випадково, механічно, не вводимо її до основного тексту поеми.
За текстом другого видання поеми «Мойсей» зроблено переклад твору польською мовою: Iwan Franko. Mojżesz. Poemat. Tłómaczył z ukraińskiego przy współudziale autora Włodzimierz Kobryn. Lwów, 1914, 99 s.
Франко брав участь у підготовці до друку цього видання: читав і правив переклад, написав до нього передмову (варіант передмови до другого видання поеми «Мойсей»). Порівняно з українським текстом у польському виданні передмова має дещо інший характер: автор додав до неї новий вступ, в якому говорить про те, чи можна вважати Мойсея постаттю історичною, визначає ті моменти в легендарній біографії цього пророка, які його зацікавили насамперед, а також висловлює деякі думки про характер свого твору, подає короткі дані з історії його написання й публікації. Тільки після цього наводиться «з деякими скороченнями й доповненнями» (з передмови Франка до видання поеми польською мовою) в перекладі поета передмова з українського видання. В польській передмові є, зокрема, таке звернення до читачів:
«Даючи в руки польської громадськості мою поему в польському перекладі українця Володимира Кобрина, відчуваю потребу висловити йому подяку за старанне виконання перекладу, як і за не менш старанне врахування тих багатьох поправок, які я при порівнянні перекладу з оригіналом вважав за потрібне зробити, і висловлюю надію, що польська громадськість сприйме цей твір як доказ, що поляки від українців, принаймні на полі літератури й науки, можуть сподіватися не лише на роздори й неприязнь».
Збереглися документальні матеріали, що проливають деяке світло на творчу співпрацю І. Франка і перекладача його поеми, дрогобицького юриста Володимира Кобрина, зокрема є сім листів В. Кобрина до автора поеми «Мойсей». У першому листі від 24 жовтня 1913 р. Кобрин пише:
«Хотячи пошанувати ювілей Вашої громадянської і літературної 40-літньої діяльності, зладив я переклад Вашого «Мойсея» на польську мову віршем, тому прошу ласкаво високоповажного автора о дозвіл на видрукування переводу <…>. Сам перевід є зладжений стихами із задержанням складу вірша оригінального. Єсли би високоповажаний пан доктор хотіли попередньо переглянути перевід, то сейчас служу манускриптом, але думаю, то опізнило би появу поеми в мові польській, тому прошу прислати мені письменну заяву, яка давала би мені уповноваження до накладу «Мойсея» в польськім переводі» (ф. 3, № 1631, арк. 49 – 51).
З наступного листа від 27 жовтня 1913 р. довідуємось, що В. Кобрин на прохання І. Франка вислав йому рукопис перекладу. Франко мав вирішити: дати дозвіл на видання перекладу чи ні. У цьому ж листі В. Кобрин говорить про свою працю таке:
«…Хоч великі трудності були до поборення, старався я в своїм перекладі по можності вірно держатися краси оригіналу і віддати її такою віршовою формою, як в оригіналі. Буду дуже вдячний, єсли високоповажаний автор схотіли би деякі можливі похибки ще перед друком поправити» (ф. 3, № 1631, арк. 55 і зворот).
Очевидно, Франка не повністю задовольнив переклад, тому він зробив деякі поправки й уточнення. 10 листопада 1913 р., відповідаючи на лист I. Франка, В. Кобрин пише:
«Дуже ся тішу, що завдяки Вашій помочі переклад «Мойсея» дістає в кождім взгляді ошліфування, гідного високої ідеї провідної в незрівняному оригіналі» (ф. 3, № 1631, арк. 57).
Одночасно свій переклад за другим примірником автографа ще раз переглядав і Кобрин, надсилаючи доопрацьовані розділи Франкові. Про це свідчить цитований вище лист від 10 листопада 1913 р.:
«Переконуюся, що я подекуди замало прикладався або й спішився, а вірш вимагає основнішої праці. Пересилаю переписані початкові розділи, причім я ще в деяких місцях позміняв дещо, тому прошу не гніватися, що ще раз повторю мою просьбу – щоби високоповажаний добродій ласкаво, шануючи, однак, дороге здоров’я, переглянули манускрипти і можливі ще уваги поробили». Далі перекладач повідомляє поета, що він звернувся до відомого німецького художника-ілюстратора Лілієна, який ілюстрував єврейське видання Біблії, з проханням зробити «віньєту і пару образів до тексту «Мойсея», який, без сумніву, буде в силі побудити його талант артистичний».
З листа від 12 грудня 1913 р. видно, що В. Кобрин перед цим особисто зустрічався з Франком у Львові, що, крім поеми «Мойсей», він переклав вірш «Каменярі» й почав перекладати поему «Лис Микита». В. Кобрин запитує Франка: «Як поступає друк «Мойсея»? Сподіваюся, що сього місяця повинен вийти рішучо» (ф. 3, № 1631, арк. 51 зв.).
З наступного листа від 20 грудня 1913 р. можна зробити висновок, що Франко в цей час працював над передмовою до перекладу поеми «Мойсей» польською мовою.
Разом з цим листом В Кобрин прислав для апробації переклад першої пісні поеми «Лис Микита» (ф. 3, № 1638, арк. 227 – 229).
Врешті з листа від 16 квітня 1914 р. дізнаємося, що переклад поеми «Мойсей» уже вийшов з друку (поема друкувалася у львівській «Друкарні повшехній»), що В. Кобрин безкоштовно передав Франкові для розпродажу 1000 примірників книжки. В. Кобрин повідомляє також, що перекладає вже восьму пісню поеми «Лис Микита» (ф. 3, № 1631. арк. 65 – 67).
Останній лист В. Кобрина до І. Франка від 25 квітня 1914 р. безпосередньо не стосується історії перекладу поеми «Мойсей», а розповсюдження видрукованої вже книжки.
На жаль, листи І. Франка до В. Кобрина невідомі.
Збереглися фрагменти автографа перекладу поеми «Мойсей» польською мовою (ф. 3, № 428, зв. арк. 1 – 7). Це такі сторінки: п’ята (починається рядком «Dzis Abiron і Datan wśród nich»), шоста – десята, тринадцята; закінчується фрагмент шостою строфою розділу V поеми. Рукою Франка в кількох місцях в уривок внесено незначні поправки. Зберігся й інший фрагмент з перекладу твору (ф. 3, № 669, арк. 109 – 128, 133 – 159, 163 – 183, 187 – 189, зв. чистий). Однак скласти ці фрагменти перекладу в єдине ціле нема змоги, оскільки Франко автограф перекладу після виходу «Мойсея» порізав на менші шматки й на зворотному (чистому) боці написав новий текст (без поміток), зробив іншу пагінацію.
Збереглися скупі відомості ще про один переклад польською мовою поеми «Мойсей», який, очевидно, не був закінчений (ф. 3, № 1634, арк. 191 – 193).
За другим виданням поеми (1913) був зроблений її переклад російською мовою: Иван Франко. Моисей. Поэма с предисловием автора. Просмотренный автором перевод со второго украинского издания П. Дятлова. Издание П. Дятлова. Вена, 1917, 85 стр.
Поема має й цензурну історію. Цей твір, зокрема його друге видання, царська цензура заборонила ввозити до Росії У висновку київського окремого цензора, відомого реакціонера С. Щоголева, поданому Центральному комітетові іноземної цензури в Петербурзі 5 травня 1913 р., зазначалося, що в пролозі до поеми поет закликає українців в Росії «к бунтовщическим деяниям». Цензор вважав, що можна дати дозвіл на ввезення частини тиражу цього видання лише в тому разі, коли буде вилучено пролог. Цей же цензор заборонив книжку М. Возняка «Життя і значення Івана Франка». Основним мотивом заборони було те, що М. Возняк широко цитує рядки з прологу до поеми «Мойсей».
Про цензурну історію твору див. збірник: «Іван Франко. Документи й матеріали». К., «Наукова думка», 1966, с 296 – 297, 309.
Крім цих матеріалів, у Центральному державному історичному архіві УРСР в Києві зберігаються й інші документи, що свідчать про переслідування поеми І. Франка царською цензурою (ф. 295, оп. 1, спр. 477, арк. 13а).
Поема І. Франка має велику громадсько-культурну біографію. З цим твором поет неодноразово виступав на зборах громадськості 1910 р., а також пізніше. Вже будучи хворим, Франко читав поему в місті Станіславі (тепер – Івано-Франківськ) у залі культурно-освітнього товариства «Руська бесіда» (нині [1976 р.] вул. Чапаєва, 24; 1966 р. на цьому будинку встановлено меморіальну дошку), 1912 р. – в Чернівцях, в Коломиї, Тернополі. Виступи Франка викликали великий резонанс серед широких кіл громадськості Галичини й Буковини (див. спогади О. Кобилянської, а також колишнього викладача Чернівецького університету І. Василашка, М. Чайковського – сина письменника А. Чайковського, та інших у книзі: «Іван Франко у спогадах сучасників». Львів, 1956).
Текст поеми і передмова до неї подаються за виданням: Іван Франко. Мойсей. Поема. Друге видання з передмовою. Львів, 1913. В нашому е-перевиданні розділам поеми дано заголовки – для полегшення орієнтації у змісті.
Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 5, с. 201 – 264.