Коваль Бассім
Іван Франко
Арабська казка
Примітки
Вперше надруковано без епілога у львівській тижневій газеті «Свобода» протягом 1900 р. (№ 1 – 6, 16 – 18, 21 – 25, 27 – 36, 38 – 40, 47, 49 – 52).
У № 1 «Свободи» під рубрикою «Новинки» вміщена Франкова «Примітка до казки про Коваля Бассіма» (без підпису).
«Гарун Ер-Рашід (правовірний) був п’ятим арабським халіфом з роду Аббанедів. Халіфами називалися ті арабські володарі тому, що, яко наступники Магомета, були рівночасно світськими володарями і головами мусульманської церкви, найвищими суддями і законодавцями в світських і духовних справах. Гарун був сином халіфа Ель-Марді, родився в 763, а вмер у 809 по Христі.
Він наступав на панування по смерті свого старшого брата Ель-Гаді, котрого веліла вбити його мати, його 23-літне панування над величезною державою, що розтяглась від берегів Іспанії аж до Індії і Китаю, було досить спокійне, хоча зовсім не таке блискуче, як про се говориться в казках. Також і вдача сього володаря не була така гарна, як славлять арабські писателі; новіші історики доказують, що се був взірець азіатського деспота, примховатий і змінний у своїх уподобаннях, заздрісний, шорсткий, несправедливий, самолюбний і самохвальний, неситий на розкоші і марнотратний.
Свого міністра Джіафара, що найбільше причинився до заведення доброго ладу в державі, він велів зарізати враз із цілим його родом, а його старого батька Ячію, що поміг Гарунові добитися престолу, велів укинути в суху криницю і заморити голодом. В Європі слава про Гаруна йшла ще з того часу, як він у 807 р. прислав своє блискуче посольство до Кароля Великого.
Арабські письменники і поети, котрих Гарун – і сам незгірший поет – удержував при своїм дворі і щедро обдаровував, зробили його героєм багатьох казок і поем. Одну з них, може, найкращу, хочу оце переповісти нашою мовою».
Поема написана в кінці 1890-х років.
У дещо поправленій редакції з передмовою та епілогом вона вийшла окремим виданням: Іван Франко. Коваль Бассім. Накладом українсько-руської видавничої спілки. Львів, 1901, 139 с. Про характер внесених Франком правок свідчать такі приклади (римською цифрою зазначаємо частину твору, арабською – рядок):
| Першодрук у «Свободі» | Львівське видання 1901 р. |
| І, р. 82 – 84 | |
| Вірить, що їх власть збожна. | Вірить, що їх власть від бога, |
| А думки, ідеї можна | А думки, ідеї – змога |
| Вбить тюрмою та багнетом. | Вбить тюрмою та багнетом. |
| II, р. 101 | |
| Слухай, друже, ну, зберімся. | Слухай, друже, не звинімся. |
| IV, р. 129 | |
| Не подамся, пок жию! | Не подамся, поки жив! |
| IV, р. 132 | |
| І вино святеє п’ю. | І вино все буду пив. |
| V, р. 55 – 56 | |
| Через три дні від сьогодні | Відтепер через три днини |
| Мають бути всі голодні. | Щоб нічого не робили. |
| VI, р. 24 | |
| Се не є приємна річ. | Се куди немила річ. |
| VIII, р. 60 | |
| Розповідж, будемо знать. | Розповідж, коли нам рад. |
Подібних виправлень зроблено ще кілька. У шостій пісні (строфа 17) рядок: «Ви тут знов? Алло, тікайте…» в першодруці звучить дещо інакше: «Ви тут знов? Ано, тікайте…». «Ано» більше відповідає змістові фрази, ніж «Алло», Очевидно, в збірку вкралася помилка. Виправляємо її за першодруком.
Подається за виданням: Іван Франко. Коваль Бассім. Львів, 1901. В нашому е-перевиданні пісням поеми дано заголовки – для полегшення орієнтації у змісті.
Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 5, с. 90 – 200.