Початкова сторінка

Іван Франко

Енциклопедія життя і творчості

?

Коваль Бассім

Іван Франко

Арабська казка


Примітки

Вперше надруковано без епілога у львівській тижневій газеті «Свобода» протягом 1900 р. (№ 1 – 6, 16 – 18, 21 – 25, 27 – 36, 38 – 40, 47, 49 – 52).

У № 1 «Свободи» під рубрикою «Новинки» вміщена Франкова «Примітка до казки про Коваля Бассіма» (без підпису).

«Гарун Ер-Рашід (правовірний) був п’ятим арабським халіфом з роду Аббанедів. Халіфами називалися ті арабські володарі тому, що, яко наступники Магомета, були рівночасно світськими володарями і головами мусульманської церкви, найвищими суддями і законодавцями в світських і духовних справах. Гарун був сином халіфа Ель-Марді, родився в 763, а вмер у 809 по Христі.

Він наступав на панування по смерті свого старшого брата Ель-Гаді, котрого веліла вбити його мати, його 23-літне панування над величезною державою, що розтяглась від берегів Іспанії аж до Індії і Китаю, було досить спокійне, хоча зовсім не таке блискуче, як про се говориться в казках. Також і вдача сього володаря не була така гарна, як славлять арабські писателі; новіші історики доказують, що се був взірець азіатського деспота, примховатий і змінний у своїх уподобаннях, заздрісний, шорсткий, несправедливий, самолюбний і самохвальний, неситий на розкоші і марнотратний.

Свого міністра Джіафара, що найбільше причинився до заведення доброго ладу в державі, він велів зарізати враз із цілим його родом, а його старого батька Ячію, що поміг Гарунові добитися престолу, велів укинути в суху криницю і заморити голодом. В Європі слава про Гаруна йшла ще з того часу, як він у 807 р. прислав своє блискуче посольство до Кароля Великого.

Арабські письменники і поети, котрих Гарун – і сам незгірший поет – удержував при своїм дворі і щедро обдаровував, зробили його героєм багатьох казок і поем. Одну з них, може, найкращу, хочу оце переповісти нашою мовою».

Поема написана в кінці 1890-х років.

«Коваль Бассім» (1901 р.)

У дещо поправленій редакції з передмовою та епілогом вона вийшла окремим виданням: Іван Франко. Коваль Бассім. Накладом українсько-руської видавничої спілки. Львів, 1901, 139 с. Про характер внесених Франком правок свідчать такі приклади (римською цифрою зазначаємо частину твору, арабською – рядок):

Першодрук у «Свободі» Львівське видання 1901 р.
І, р. 82 – 84
Вірить, що їх власть збожна. Вірить, що їх власть від бога,
А думки, ідеї можна А думки, ідеї – змога
Вбить тюрмою та багнетом. Вбить тюрмою та багнетом.
II, р. 101
Слухай, друже, ну, зберімся. Слухай, друже, не звинімся.
IV, р. 129
Не подамся, пок жию! Не подамся, поки жив!
IV, р. 132
І вино святеє п’ю. І вино все буду пив.
V, р. 55 – 56
Через три дні від сьогодні Відтепер через три днини
Мають бути всі голодні. Щоб нічого не робили.
VI, р. 24
Се не є приємна річ. Се куди немила річ.
VIII, р. 60
Розповідж, будемо знать. Розповідж, коли нам рад.

Подібних виправлень зроблено ще кілька. У шостій пісні (строфа 17) рядок: «Ви тут знов? Алло, тікайте…» в першодруці звучить дещо інакше: «Ви тут знов? Ано, тікайте…». «Ано» більше відповідає змістові фрази, ніж «Алло», Очевидно, в збірку вкралася помилка. Виправляємо її за першодруком.

Подається за виданням: Іван Франко. Коваль Бассім. Львів, 1901. В нашому е-перевиданні пісням поеми дано заголовки – для полегшення орієнтації у змісті.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 5, с. 90 – 200.