Похорон

Іван Франко

Легенда про великого грішника, що навертається на праведний шлях візією свого власного похорону, стрічається часто в житіях святих та пришпилилася в Іспанії до оповідань про грішне життя Дон-Жуана де-Теноріо. Може, закинуть мені, що я позбавив сю легенду аскетично-релігійних мотивів і переніс її на чисто світський грунт, – але й се в значній мірі зроблено вже в оповіданні про Дон-Жуана. На сій старій основі я спробував виткати нові взірці. Наш час великих класових і національних антагонізмів має значно відмінне поняття про великого грішника, ніж час Філіппа II і Торквемади. В тім однім пункті я позволив собі трохи змодернізувати стару легенду, лишаючи, зрештою, її основу незмінену з усіми її алегоріями і символами. Може, стріне мене закид, що все тут занадто темне і невмотивоване. Що ж, такий закид буде потроху і оправданий, та я думаю, що, вглибившися трохи і прочитавши поему другий раз, кождий побачить, що вона не так-то дуже й темна.

Зрештою, кому нелюбо, нехай і не читає.

Примітки

Вперше надруковано у збірці: Іван Франко. Поеми. 1899, с. 87 – 129, з передмовою автора.

Поема написана в кінці 1890-х років.

Зберігся чорновий варіант початку поеми під тією ж назвою (ф. 3, № 206, арк. 50 – 52).

Подається за першодруком.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 5, с. 54 – 89.