«Ах, коб то я був музикантом…»

Іван Франко

Ах, коб то я був музикантом

І тоном рядити умів,

То я б твої сльози перлові

На музику всі перевів.

Слова твої, серце кохане,

То був би сумний полонез,

А тьохкання серця – шнельполька,

Що бурею тактів іллесь.

А погляд очей твоїх ясних,

То був би кадриль чарівний,

Твої ж поцілуї гарячі,

То вальцер безумно-шумний!

Та що ж, я не музик, не вмію

Творити чудних образів,

Лиш знаю, що ми цілувались

Серед ялицевих корчів.

Примітки

Вперше надруковано у кн.: Іван Франко. Статті і матеріали. Збірник п’ятий, с. 62 – 63. Зберігся автограф (ф. 3, № 1204). Вірш написаний 1878 р. у листі до О. Рошкевич, що починається словами: «Саме що приїхав вечером до Львова…».

Подається за автографом.

Вірш Франка – не переклад, а стилізація під Гейне.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 2, с. 288.