Спом’янім!

Іван Франко

(В перші роковини смерті Володимира Барвінського)

Спом’янім святу могилу,

Що рік тому уросла!

Спом’янім велику силу,

Що в ній спати полягла!

У кого душа єсть щира,

Хто свій рідний любить дім,

Козака Володимира

Добрим словом спом’янім!

Що він сіяв – не пропало,

Принесе сторичний плід;

Що він вдіяв – те остало

І простоїть много літ,

Того жаден гнів ворожий

Не звалить, ні злоби грім;

Тож Його, що на сторожі

Руси згинув – спом’янім.

Тільки ж знайте, що ще діло

Ним зачате – не ціле!

Тож працюймо твердо, сміло, –

Поле праці не мале.

Праця лиш о власній силі

Нам збудує волі дім –

Тож робітника в могилі

Добрим ділом спом’янім!

Примітки

Вперше надруковано в журн.: Нове Зеркало. – 1884. – № 3. – 1(13).II. – С. 1, за підп.: Живий. Вірш супроводить відтиск із зображенням В. Барвінського на смертному одрі.

Подається за першодруком.

Ростислав Чопик

Подається за виданням: Франко І.Я. Додаткові томи до зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 2008 р., т. 52, с. 124.