8.07.1890 р. До М. П. Драгоманова

Шановний добродію!

Лист Ваш і гроші получив і спішу написати Вам. За гроші спасибі, друк Ваших «Споминів» уже майже весь заплачений, але з дальшими випусками «Літ[ературно]-наук[ової] бібл[іотеки] я здержуся ще, поки не скінчиться друк новел. Щодо нашого звидання, то й мені здається, що лучче буде відложити його на август, уже хоч би для того, що у нас 17, 18, 19 з’їзд істориків, на котрім мені треба бути і як референту газетному, і як членові, а бачитися з Вами на пару годин – шкода. В августі ж я буду міг приїхати на довше і, може, відпроваджу Вас аж до Белграда.

Що робити з дальшими листами новел, куди посилати Вам їх? Чи, може, лучче привезти з собою в августі? Ви не добре зрозуміли мене щодо уплати довгу за «Правду», та, може, я не добре й виразився. Діло в тім, що, друкуючи книжки в друк[арні] Шевч[енка], я користуюсь деяким кредитом (напр., при «Читальнях» кредит сей дійшов був до 200 гульд[енів], котрі я сплачував цілий рік). І тепер я також мав конто в друкарні і надіявся, що вона буде трохи ждати, поки у мене зберуться гроші.

А тим часом вийшло таке, що «Правда» не заплатила свого довгу (300 гульд[енів]), а коли друкарні прийшлось сплачувати вексель, то директор, не можучи нічого видушити з «Правди», почав душити мене, щоб я платив свій, а не «Правди» довг, на котрий я надіявся трохи довшого кредиту. Оце «обстоятельне» вияснення мого грошового клопоту. Конечно, ані біди великої (крім біганини за грішми), ані буддизму ніякого тут не було. Я хоч і вважаю буддизм великим і благотворним ферментом в житті народів Востока й Заходу, то все-таки на тепер він для мене хіба тільки предмет студій (читаю власне інтересну, хоч вельми хаотичну книжку про нього Васильєва, т. І), але не практики.

Коли вже мова про релігії, то розкажу, що сими днями мав я розмову з професором тутешнього університету Шараневичем. Старий був по обіді, мабуть, і по скляночці вина і, вдарившися в щирість, розпочав розмову зо мною зовсім так, як щедрінський становий: ну, скажіть мені, вірите в особистого бога чи ні? Признатись, я трохи сконфузився таким питанням і почав звертати так, що се діло приватне, інтимне і т. д., але він не унявся. Тоді я сказав, що не вірю. «Я так і знав!» – скрикнув він. «Ну, але проте я вас шаную, як робучого чоловіка і хотів би приєднати вас для Ставропігії» (для роботи при виданню II т. «Ювилейного издания»).

Хотів би я просити Вас о одну ласку. Чи не позичили б Ви мені з своєї бібліотеки деяких книжок, потрібних мені для студій над літературою XVII віку, а іменно:

1) Скабалановича, исследование об «Апокрисисе»,

2) «Русская историческая библиотека», всі 4 томи,

3) Завитневича, исслед[ование] о «Палинодии».

Я вже писав у Київ, щоб купити ті книги, та не міг їх добитися. У мене ще є дві Ваші книги про апокрифи, котрі я відішлю Вам по вакаціях.

Ваша звістка про слабість Вашу наповнила нас жалем. Невже в Софії не тільки політичний, а й фізичний клімат нездоровий?

Кланяюсь Вам.

Іван Франко.

Примітки

Вперше надруковано: Матеріали для культурної й громадської історії Західної України, т. 1, Листування І. Франка і М. Драгоманова. К., 1928, с. 335 – 336.

Подається за автографом: (ІЛ, ф. 3, № 1409).

Лист Ваш ігроші получив… – Лист М. Драгоманова до І. Франка від 23 червня – 5 липня 1890 р. і 300 франків на видання спогадів М. Драгоманова та журналу «Народ» (Матеріали, с. 334 – 335).

…у нас 17, 18, 19 з’їзд істориків… – Газетний звіт І. Франка про цей з’їзд «Drugi zjazd historyków polskich» надруковано в газеті «Kurjer Lwowski», 1890, 17 – 20 липня.

…при «Читальнях» кредит сей дійшов був до 200 гульд[енів]… – Мається на увазі видана I. Франком у «Науковій бібліотеці» праця М. Павлика «Про русько-українські народні читальні», ч. 1, Львів, 1887.

…ані буддизму ніякого тут не було. – Це відповідь на жартівливий закид М. Драгоманова з приводу боргу, сплаченого І. Франком замість редакції «Правди»: «Ви, бачу, чи не в буддизм уже обернулись» (Матеріали, с. 335).

…книжку про нього Васильєва, т. 1… – Йдеться про вид.: Васильєв В. П. Буддизм, его догматы, история и литература, ч. I – III. Спб., 1857 – 1869. Зберігається в бібліотеці I. Франка, № 1199.

щедрінський становий – мабуть Франко мав на увазі цикл «Убежище Монрепо», головний герой якого змушений вести зі становим розмови про свої погляди.

…Скабалановича, Исследование об «Апокрисисе»… – Скабаланович И. Об Апокрисисе Христофора Филалета. Спб., 1873.

«Русская историческая библиотека» – серія збірників, які з 1872 р. неперіодично видавала Археографічна комісія, де публікувалися архівні матеріали з історії суспільного та літературного руху в середньовічній Русі. Йдеться про видані в цій серії чотири томи «Памятников полемической литературы в Западной Руси».

…Завитневича, исследование о «Палинодии». – Завитневич В. З. Палинодия Захарии Копыстенского и ее место в истории западнорусской полемики XVI и XVII в. Варшава, 1883. Зберігається в бібліотеці І. Франка, № 1014.

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 49, с. 257 – 258.