04 – 05.1892 р. До П. А. Грабовського
| Квітень – травень 1892 р. Львів |
Шановний земляче!
Даруйте, що трохи опізнився з відповіддю на Ваш лист, присланий ураз із посилкою «Шільйонського в’язня». Передивившися мої рукописі, я найшов ось які Ваші твори:
1) прозове оповідання про дякона (не даю титулу, бо перший листок десь закинувся, але, певно, є),
2) «Шемяка», поемка з Міллера (який се Міллер?),
3) зшиток (15 сторін) з перекладами з Губера, Жадовської, Гете, Беранже (14 віршів),
4) зшиток (18 стор.) Ваших оригінальних віршів, усіх 31,
5) Перша глава «Онєгіна»,
6 і 7) «Шільйонський в’язень», у двох копіях, одна прислана з рік тому назад на руки Павлика,
8) зшиток (32 стор.) з 34 Ваших віршів («Шкода, нам рають і балакать»; там же і «Піп-танцюра»),
9) зшиток з віршами Рамшева і др.,
10) кореспонденція «Коротенькі вістки з Сибіру»,
11) кореспонденція про сектантів укр[аїнських], була друкована в «Народі».
Оце і все, що в мене є, – тепер міркуйте, чи що з посланих Вами речей пропало.
Як бачу з Вашого листа, Ви не одержали мого обширного письма, писаного десь в февр[алі] чи марті як відповідь на Ваші запити про Галичину, про наші літературні і просвітні справи. Дуже жаль.
З усіх Ваших творів, які в мене є, я дам до «Народу» тільки кореспонденцію з Сибіру, інших речей не можу друкувати, бо «Нар[од]» не поміщає белетристики зовсім. Я рад би дещо з Ваших речей видати окремою книжечкою, та не знаю, коли буду міг се зробити. Я чоловік незаможний, журналіст, що з місячного жалування (85 гульд[енів]) мусить вижити з жінкою і з дітьми, купити деяку книжку, сплачувати деякі довги, а тільки що з сього урву, можу обертати на видавництва, котрі, звичайно, не оплачуються.
Примітки
Вперше надруковано: Наукові записки Львівського університету, т. З, серія філологічна, вип. І. Львів, 1946, с. 45 (публікація М. С. Возняка).
Датується за попереднім листом П. Грабовського, написаним у квітні 1892 р.
Лист незакінчений, без дати і підпису, можливо не був відісланий.
Подається за автографом (ІЛ, ф. 3, № 1612, арк. 513 – 514).
…трохи опізнився з відповіддю на Ваш лист… – Лист П. Грабовського до І. Франка написаний у квітні 1892 р. (ІЛ, ф. 3, № 1612, арк. 333 – 336).
…у раз із посилкою «Шільйонського в’язня». – Йдеться про зроблений П. Грабовським український переклад поеми Байрона. Його автограф разом з іншими згаданими тут рукописами П. Грабовського зберігаються в ІЛ, ф. 3, № 3239, 3252.
…прозове оповідання про дякона. – Автограф оповідання (без початку) зберігається в ІЛ, ф. 3, № 224, арк. 281 – 291.
…«Шемяка», поемка з Міллера… – П. Грабовський переклав твір російського поета і перекладача Федора Богдановича Міллера (1818 – 1881) «Судья Шемяка». Автограф перекладу зберігається в ІЛ, ф. 3, № 3452. Вперше опубліковано: Грабовський Павло. Зібрання творів у 3-х т., т. 2. К., 1959, с. 402 – 406.
Губер Едуард Костянтинович (1814 – 1847) – російський поет і перекладач.
Жадовська Юлія Валеріанівна (1824 – 1883) – російська письменниця.
Рамшев – псевдонім російського письменника й революціонера, визначного діяча народовольського руху П. П. Якубовича, вірші якого перекладав П. Грабовський.
…кореспонденція про сектантів укр[аїнських]… – Стаття П. Грабовського «Сектанти-українці в Сибірі» надрукована в журналі «Народ», 1892, № 2, 4, 5 – 6.
…не одержали мого обширного письма, писаного десь в февралі чи марті як відповідь на Ваші запити про Галичину. – Цей лист І. Франка (нині невідомий) є відповіддю на лист П. Грабовського, написаний на початку 1892 р. (Грабовський Павло. Зібрання творів у 3-х т., т. 3, с. 187 – 191).
Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 49, с. 333.