3.10.1892 р. До М. П. Драгоманова
| Львів |
Вельмишановний добродію!
Відомість, що стан Вашого здоров’я, хоч сяк-так да поправляється, дуже врадувала мене. Коли б Ваш аневризм справді показався преоборимим, то ми всі могли б з тріумфом сказати: ще не вмерла руська мати! Правда, надія обставлена важкими перешкодами, та котрої надії вони не обсідають! Speriamus bene, повторю й я Ваші слова, хоч без тої гіркої іронії, яка тремтить у Ваших словах, а з щирим бажанням, щоби добра надія була тільки стежкою до доброго сповнення.
Книжок женевських поштою мені ані до Відня, ані до Львова не висилайте, бо боюся, що по старій пам’яті поліція їх сконфіскує. Лучче, якби Ви казали їх прислати собі в Париж, а відти привезли до Відня. На сю експедицію, а також на закуплення Cosquin’a я посилаю Вам поки що 10 гульд[енів], решту заплачу у Відні. До Відня я їду в середу або в четвер, так що в усякім разі в п’ятницю, 7, б[іжучого] м[ісяця] «Lalitavistar’u» не купуйте, справді, лучче буде прочитати її у Відні.
Дуже мене радує, що Ви згоджуєтесь зо мною на велике значення для рад[икальної] партії «Хлібороба». Щодо «Народу», то я повторяю ще раз, я не противний його видаванню, противно, і сам готов усякими способами, працями й грішми допомагати йому. Я признаю вагу його для інтелігенції галицької й української, та все-таки я не виджу на тепер можності видавати його.
Правда, Окуневський в розмові зо мною також рішуче стояв за тим, щоби далі видавати «Народу», а в розмові з Остапом мав навіть обіцюватись дати 300 гульденів в рік підмоги «Народу», але з тою умовою, щоб Остап був редактором «Народу». Остап навідріз відказався, і в розмові зо мною Окуневський звалював усю одвічальність за виходження, resp. упадок «Народу», на мене і заявляв, що тепер мій обов’язок держати його, а про запомогу з свого боку не говорив нічого.
Впрочім, я думаю, що запомога ся (він обіцювався дати її не сам, а зібрати від усього свого роду) дуже проблематична, а навіть коли б була реальна, то не вистарчила б на те, щоб удержати «Народ». П[авли]к рішуче заявляє, що візьме «Народ» до Коломиї, та боюсь, що, взявши його туди, він його не зможе вдержати, а ще при ньому і «Хлібороба» погубить. Я писав йому се і ще сьогодні писатиму, а там нехай робить, як знає.
Щодо наукового видання, то я, мабуть, не докладно виразився. Я ані на момент не думав класти його на плечі партії, а іменно бажав би вести його сам від себе. З партії я рефлектую на праці ось яких людей: П[авли]ка (переклад Дрепера і т. і.), О[стапа] Т[ерлецького] (його давня робота, котру він тепер береться переробляти), Колесси (передав мені працю «Шевченко і Міцкевич»), Охримович, Євг[ен] Левицький. Коли Ви згоджуєтесь помагати сьому виданню своїми працями, то я ще тепер, перед від’їздом до Відня, пороблю приготування, щоби перша книжка могла вийти з початком слідуючого року. У Відні ми зможемо при Вашім переїзді детально обговорити план першої книжки.
«Чудацькі думки» друкуються, – досі готових є 11 аркушів, ще буде, може, друге тільки. Аркушів досі не висилав Вам, бо носився з думкою – зладити докладний покажчик імен і головних речей до цілої книжки, та тепер бачу, що се буде доволі трудно, а може, й лишне, і досить буде зробити докладний покажчик змісту.
«Діла» жадані н[оме]ри вишлю Вам завтра, коли зберуть їх в редакції. Бувайте здорові!
Ваш Іван Франко.
Львів, д[ня] 3/10 92
Р. S. За «Вікліфа» друкар порахував таки 20 гульд[енів], бо брошура була видрукувана, мабуть, уся; посилаю Вам оригінальний рахунок з просьбою звернути мені його. Впрочім, з присилкою грошей не потребуєте спішитися. Коли хочете, то можемо їх узяти в рахунок книг.
Ваш Ів. Франко.
Примітки
Вперше надруковано: Матеріали для культурної й громадської історії Західної України, т. 1, Листування І. Франка і М. Драгоманова. К., 1928, с. 389 – 390.
Подається за автографом (ІЛ, ф. 3, № 1427).
Окуневський – Теофіл Окуневський.
Остап – Остап Терлецький.
…передав мені працю «Шевченко і Міцкевич»… – згадана праця О. М. Колесси опублікована 1894 р. Зберігається в бібліотеці І. Франка, № 3322.
…щоби перша книжка могла вийти з початком слідуючого року. – Журнал «Житє і слово» почав виходити в 1894 р.
«Чудацькі думки» друкуються… – Окреме видання праці М. Драгоманова «Чудацькі думки про українську національну справу» вийшло у Львові 1892 р. накладом І. Франка (вперше опублікована в журналі «Народ», 1891).
«Діла» жадані номери вишлю… – У листі від 27 вересня 1892 р. М. Драгоманов просив надіслати йому номери газети «Діло», в яких йшлося про еміграцію галицьких селян в Росію (Матеріали, с. 388).
Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 49, с. 350 – 352.