13. Похорон короля (кн. IV, розд. 71 – 72)

Іван Франко

71. Похорон королів у краю над Герросом відбувається ось як: в околиці, до якої можна доплисти вгору Борисфеном, коли вмре король, викопують у землі велику чотирикутну яму. Приготовивши її, беруть трупа, якого тіло покрито воском, живіт випорено, і вичищено, і наповнено товченим шафраном, кадилом, блющем та ганишовим насінням, а потім зашито, і привозять його на возі у чужу околицю. Ті, до кого привезено трупа, роблять так само, як королівські скіфи, а власне, відрізують собі шматок вуха, обстригають голову, роблять собі наріз довкола рамені, роздряпують чоло й ніс і проколюють стрілою ліву руку. Так тягнуть віз із трупом короля до іншого народу своєї держави, і ті рушають із ними разом із тими, що вирушили перші. Об’їхавши з трупом усі народи, прибувають, нарешті, до геррійців, крайнього народу своєї держави і місця похорону. Тоді кладуть трупа в яму на постелю з листя і втикають списи в землю по обох боках тіла, прив’язують до їх верхніх кінців поперечні жердки і накладають на них дашок із вербових гілляк. В широкім просторі гробу душать і закопують одну з наложниць короля, його чашника, кухаря, стаєнного, найстаршого слугу і герольда, а також їх коні, а від усіх інших первенців і золоті чарки; срібла ані бронзи у них нема. Вчинивши се, вони насипають навзаводи високу могилу і стараються зробити її якнайбільшою.

72. А коли мине рік, чинять ось що: із королівських слуг вибирають найзручніших. Вони всі родовиті скіфи, бо кождий скіф мусить стати королівським слугою, коли король повелить; купованих рабів у них нема. Із тих слуг вони душать 50 і до того найкращих 50 коней, випотрошують їм черева, вичищають і наповняють половою, а потім зашивають. Потім ставлять половину обода на два дрючки півперечно, а другу половину знов на два дрючки і таким способом укріпляють їх 50. Потім пробивають крізь тіла коней грубі дрюки подовж від заду аж до шиї, підносять їх на ободи, так що передня часть обода піддержує передні лопатки коня, а задня піддержує задню часть понижче черева, а всі чотири ноги висять у повітрі. На тих коней накладають оброті з зубилами, протягають оброть наперед і прив’язують до кілка. Із задушених 50 слуг садять кождого на коня ось яким способом: через кожде тіло протикають простий дрючок здовж хребта аж до шиї, а долішній кінець дрючка втикають у діру, продовбану в тім дрюці, який держить коня. Уставивши таких їздців довкола могили, розходяться кождий у свою.

Примітки

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 47, с. 470 – 471.